1400h90-gompertz

Скульптурний проект «Реформуючи простір»

Коли

12 April - 06 June

Де

M17 Contemporary Art Center м. Київ, вул. Антоновича, 102–104

Вартість

Бесплатно

Скульптурний проект «Реформуючи простір»

З 13 квітня стартує скульптурний проект «Реформуючи простір».  У його рамках будуть представлені роботи відомих українських художників Назара Білика, Олексія Золотарьова, Сергія Петлюка та зірки світової скульптури Жауме Пленcи. Роботи Жауме представлені в усьому світі: у Центрі Помпіду в Парижі, галереї Tate у Ліверпулі, музеї сучасного мистецтва у Нью-Йорку та інших.

Проект «Реформуючи простір» має на меті за допомогою сучасного мистецтва скульптури та інсталяції показати те, як художники бачать реформи у просторі, що їх оточує. Митці досліджують те, як впливають політичні, геополітичні, культурні, соціальні зміни на територію міст, метафізичний і особистісний простір, що знаходиться у відносинах між людиною та природою, людиною та всесвітом.

Виставку доповнюватимуть лекції, майстер-класи на теми скульптури та міського простору, також спеціальна подія — скульптурний форум. У межах форуму відбудуться зустрічі та лекції з провідними світовими експертами у сфері скульптури: представниками Йоркширського скульптурного парку, фонду Маріо Мерца в Турині та лондонського скульптурного проекту «Скульптура в місті». Українські художники та відвідувачі заходу зможуть не тільки більше дізнатися про світове мистецтво і побачити твори сучасної скульптури, а й обмінятися досвідом і вплинути на міський простір Києва.

Проект реалізується за підтримки Adamovsky Foundation.

Проект проходить у Центрі сучасного мистецтва М17.

Українські скульптори влаштують експерементальну «СКУЛЬПТУРНУ ЛАБОРАТОРІЮ» під час проекту «РЕФОРМУЮЧИ ПРОСТІР».

«Скульптурна лабораторія» – це виставка експериментального характеру, де експозиція постійно змінюється, а художники експерементують з концепт-об’єктами.

«Скульптурна лабораторія» виступає майданчиком для діалогу художників та простору. Експозиція запланована живою, такою, що буде постійно видозмінюватися. Художники грають з матерією, аргументують її існування, протистоять тенденції дематеріалізації для того, щоб іще раз підкреслити реальність власного існування. А ми пропонуємо спостерігати за змінами фізичними та змінами внутрішніми.

УЧАСНИКИ «Скульптурної лабораторії»:

  • Назар Білик
  • Петро Гронський
  • Шуміхін Даніїл
  • Олексій Золотарьов
  • Ілля Новгородов
  • Віталій Протосеня

Першопочаткові об’єкти “Скульптурної лабараторії”: 

Портрет із серії «Уявні відстані» – це етюдні скульптурні портрети з натури знайомих і близьких людей митця, створені протягом останніх п’ятнадцяти років. Весь цей час вони простояли на полицях майстерні художника і от, зрештою, потрапили у полон напівпрозорого пластику. З плином часу подібний процес зрештою відбувається і в нашій пам’яті. Така «ламінація», за словами Назара Білика, документує особисті спогади і говорить про те, що знання навіть про близьку людину – завжди туманне і неповне, і його можна здобути, лише позбувшись власних шаблонів сприйняття.

Стіна печери (Каппадокія) – турецька Каппадокія – це край дивовижних за формою вулканічних скель і численних печерних храмів. Місце, де сторіччями жили християнські пустельники і де в одній з колишніх печерних келій пощастило пожити кілька днів і Назарові Білику. Згідно зі стародавніми свідченнями, вбога малесенька келія для справжнього подвижника стає рівною цілому універсуму. Результатом роздумів митця на цю тему стала дуже інтимна і водночас потужна робота, що поєднала рельєфне зображення стелі печери, а також фотографію зоряного неба над незабутньою Каппадокією. Ця зала пропонує додатковий шар інтерпретації скульптурних голів, що представлені в інших частинах проекту, адже, якщо придивитися, їхні дивакуваті форми певною мірою нагадують химерні каппадокійські пейзажі.

«Протистояння» – своєрідний автопортрет. Робота з матерією  – це виклик. Щоразу ставиш питання: «Ти клин, котрому піддається найміцніший матеріал, чи тріска, яку форма виштовхне назовні?» Треба робити вибір, щоб не застрягнути десь посередині.

«Спогади (Новий світ)»

Цей проект присвячено теперішньому, що не відбулося, для якого художники Радянської Росії виконували експериментальні проекти, поєднували всі досягнення окремих мистецтв – архітектури, живопису та скульптури.

Головним практичним завданням було розібрати та ескізувати новий тип громадської будівлі, що призначена для масових дій – «Храму спілкування народу».

«Молекула»

Природа створення речей і питання формування матерії турбує людство протягом усього його існування. Наразі, з розвитком квантової механіки, фізики та метафізики, у часи нових відкриттів чи то трансформації наявних знань у нові, більш потужніші формування, з’явилася можливість зазирнути за невідомі раніше обрії.

Молекула є типовим складником біологічних об’єктів – людини, тварини, рослини. Природа хімічних зв’язків у молекулі залишалася загадкою аж до винайдення квантової механіки.

Енергія молекули – це сума енергій її зв’язків, що мають постійні значення в таких рядах. Так, енергія, яку передає витвір мистецтва, має велике значення для автора. Але питання, як саме відбуваються ці процеси, лишається загадкою.

Художники в різний спосіб звертаються до візуалізації молекулярної структури, засобами формального осмислення шукаючи істину виникнення Всесвіту. Автор, працюючи з різними матеріалами для створення своїх робіт та розмірковуючи над виникненням Всесвіту, замислився над візуалізацією власної інтерпретації молекули як формотворчого елемента, енергетично потужної частинки Всесвіту. В основі інтерпретації – гра з геометричними фігурами, які, переходячи одна в одну, утворюють новий, потужніший об’єм.

«Кут зору» символізує нестандартний погляд на речі або події. За основу взято прості геометричні форми, що, єднаючись певним чином і під певним кутом, у результаті утворюють складну форму скульптури. Робота є символом обраного кута зору, який може істотно змінити значення та поняття про предмет і його роль у публічному середовищі, а також взаємодію з ним. Кут зору – поняття, пов’язане з індивідуальним сприйняттям дійсності. Те, що несе людина всередині себе, і те, що ми бачимо зовні – яка велика прірва може бути між цими двома частинами людської сутності.

«Птаха» – тут автор дискутує на тему свободи та реальності, які сьогодні є такими примарними і відносними. Він фокусує увагу глядача на базових речах, проводячи його крізь казковість і фантастичність художнього образу.

Тендітна і складна за структурою металева скульптура із загостреними лініями нагадує фантастичне створіння ембріональної форми. Автор використовує особливе покриття для своєї скульптури – вороніння, надаючи образу беззахисного ембріона іншого прочитання, ніби «вдягаючи» його у військовий панцир.

«Пара» – Серія моделей – спосіб показати структуру об’єкту крізь синтез абстрактних символів та знаків

«Дуалізм» –  у серії мармурових об’єктів художник досліджує подвійність концепції світу, дуалізм духовного і тілесного. Художник аналізує властивості теорії та концепції, в якій нерозривно існують два початки, несумісні, а іноді навіть протилежні.

Організатори

Коментарі