1400h90-gompertz

#HelloGalagov: продовжуючи проект #CtrlS, українські митці розпочали кампанію за збереження модерністської архітектури

chernozem.info 27.06.2018

16_kostyantin-zorkin8_preview

Від бруківки до дверних ручок: архітектура, що стверджує демократичні цінності, будівлі, створені для людини і її вільного існування, – унікальний район Малий Ѓалаѓов у центрі Ужгорода має бути збережений уже хоча б через ту філософію, яку він несе в собі. Так вважають українські митці й дослідники культури, які розпочали кампанію #HelloGalagov.

Її мета ‒ привернути увагу влади, громадськості й медіа до необхідності збереження Малого Ґалаґова, центрального модерністського кварталу Ужгорода, забудованого між 1919 і 1938 роками.

Спільна кампанія діячів культури з Харкова, Ужгорода й Києва є одним із результатів міжрегіонального форуму «СлободаКульт» та продовженням загальноукраїнського проекту «CtrlS. Закон на захисті архітектурної спадщини», що стартував півроку тому в Харкові.

Далі мистецькі акції #CtrlS продовжаться в інших містах України, вже найближчого місяця — у Харкові, де також існує своя модерністська традиція: конструктивістські райони за Держпромом, район ХТЗ та інші. «Якщо в нашому житті, в освіті, стане більше модерністського мистецтва, виросте роль модерністської архітектури, це багато в чому підвищить нашу міську культуру загалом», – переконані учасники проекту.

В акції #HelloGalagov вже взяли участь актор і музикант Місько Барбара, дослідниця моди Зоя Звиняцьківська, художники Костянтин Зоркін, Гамлет Зіньківський та Олекса Манн, режисерка Світлана Олешко та актори театру «Арабески», музиканти гурту Alcohol Ukulele, фотограф Сергій Братков, письменники Банди Шолтес та Олег Коцарєв, письменниця Оксана Луцишина, журналістка й кураторка культурних проектів Тетяна Терен, дослідники архітектури Катерина Кублицька, Ліна Дегтярьова й Олег Олашнин, та команда форуму «СлободаКульт»: Ольга Сагайдак, Ірина Магдиш, Оксана Баршинова, Оксана Коклонська, Галина Танай, Тетяна Пилипчук, Валентин Кузан та Гарі Крішнан.

«Коли ми починали «СлободуКульт», а це такий форум, що знайомить Слобожанщину і Закарпаття, ми дуже хотіли, щоб у підсумку зав’язалися якісь спільні проекти. І, звичайно, хотіли виявити ті проблеми, які у наших регіонів спільні. Виявилося, що всім однаково болить питання архітектури, — говорить Галина Танай, менеджерка культурних проектів, Ужгород-Київ. Збереження архітектури це не лише про «красиве», і навіть не тільки про «пам’ять та ідентичність»: наші міста могли б непогано заробляти, якби держава й громада вкладали у збереження історичних ансамблів».

Галина нагадує, що внесення Малого Ґалаґова до списку ЮНЕСКО, найперше, «законсервує» мікрорайон, а потім дасть можливість відновити те, що зазнало змін. «Тут не можна отак от брати і щось добудовувати чи зносити, це цілісний комплекс, від бруківки до дверних ручок»,— говорить активістка проекту.

Ліна Дегтярьова, співзасновниця проекту Uzhhorod Modernism, що вже два роки досліджує і популяризує архітектурну спадщину Ужгорода чехословацької доби, пояснює: деякі архітектурні стилі, наприклад, кубізм і рондокубізм, на території сучасної України можна побачити лише на Закарпатті. Малий Ґалаґов, збережений як цілісний архітектурний ансамбль, міг би стати популярним туристичним об’єктом і генерувати прибутки для міста.

Аналогічно центром туристичної атракції може стати і конструктивістський комплекс площі Свободи у Харкові, з його видатною домінантою, будівлею Держпрому, говорять ініціатори кампанії. Спільними зусиллями громади, харківської ОДА та Міністерства культури Держпром уже внесений до номінаційних списків ЮНЕСКО. А минулого року харківським активістам вдалося виграти судову справу проти міськради і не допустити зведення на площі 86-метрового пам’ятника, прозваного «одороблом», який знищив би цілісність комплексу. «Що можете бути більш харківським за духом і суттю, ніж поборотися за архітектурний спадок? — говорить Іванна Скиба-Якубова, PR-менеджерка «СлободиКульт». — Ми добре знаємо, що таке підтримка з інших регіонів, тому сьогодні підтримуємо ужгородців».

Ініціатива #HelloGalagov матиме успіх ‒ переконана співзасновниця Благодійного фонду «Dofa fund. Мистецькі надра», співорганізаторка форуму «СлободаКульт» Ольга Сагайдак. «Подібна ситуація була в Харкові під час форуму «ГаліціяКульт», коли влада мало не знищила будівлю старого міського цирку. Тоді активістам вдалося домогтися, щоб будівля залишилася на балансі Міністерство культури. Хоча історія з ним ще далеко не закінчена», — нагадує Ольга.

Міністр культури України Євген Нищук та мер Ужгорода Богдан Андріїв на відкритті форуму «СлободаКульт» задекларували спільне прагнення внести Малий Ґалаґов у список об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Проте підготовка відповідної документації ‒ справа кропітка і тривала, а тим часом будівлі району планомірно руйнуються і занепадають.

«Зараз ми маємо подати у відділ культури Закарпатської ОДА обґрунтування, чому Ґалаґов повинен потрапити під захист ЮНЕСКО. Потім документи передаються в Міністерство культури. Якщо все буде добре, папери потраплять до представників ЮНЕСКО в Україні, і аж потім ‒ у головний офіс ЮНЕСКО», ‒ поясняює Ліна Дегтярьова.

«Ми розпочали кампанію з мистецької фотосесії: відомі люди на фоні будівель, що потроху занепадають, — говорить фотограф проекту #HelloGalagov та офіційний фотограф «СлободиКульт» Валентин Кузан. — Зазвичай будівлі переживають людей. Але з тим, як в Україні зберігається архітектурна спадщина, часто буває так, що дивишся на своє фото на фоні будівлі, якої вже немає, або вона безнадійно зруйнована, й існує вона уже лише на цих фото і в твоїй пам’яті». Фотосесію поєднали з екскурсією Малим Ѓалаѓовим від Ліни Дегтярьової.

Фантастичним називає мікрорайон Малий Ґалаґов колишній фронтмен гурту «Мертвий півень», актор експериментального театру «Арабески» Місько Барбара.

«Тут кожен  будинок ‒ особливий. Кожен має якусь  родзинку. Мені дуже подобаються елементи декору, ручки, двері. Просто гріх там щось змінювати, забудовувати, перебудовувати. Це все якраз і є частиною того спільного європейського спадку, який є в Україні», ‒ говорить Місько Барбара.

Колишній головний архітектор Ужгорода Петро Сарваш вважає, що після початку приватизації житла Малий Ґалаґов зазнав змін не в кращий бік. Мешканці почали замінювати старі дерев’яні вікна на сучасні пластикові, перебудовувати мансардні приміщення. Тому збереження Малого Ґалаґова в оригінальному вигляді ‒ справа важлива і термінова.  

«Малий Ґалаґов з’явився на тодішній околиці Ужгорода. Всі ці землі були болотом. Звідси і назва, адже італійською болото ‒ «галаго». У 1919 році, коли утворилася Чехословацька республіка, Ужгород став столицею Підкарпатської Русі. Тоді ж болото осушили, підняли рівень дамби і взялися за будівництво. В результаті звели урядово-житловий квартал, який на сьогодні є унікальним взірцем архітектури. Такого в Україні нема більше ніде. Та й у всій Європі знайдеться всього кілька прикладів», ‒ розповідає архітектор.

#HelloGalagov є продовженням проекту #CtrlS ‒ ініційованої в Харкові загальнонаціональної кампанії, спрямованої на збереження архітектурної спадщини по всій Україні. Її першим результатом стало включення до законопроекту змін, які повинні мінімізувати корупційні ризики в пам’яткоохоронній сфері, інструкція для громадських захисників архітектури, створення інституції громадських контролерів за збереження архітектурного спадку та випуск фільму «Зберегти не можна зруйнувати». Де стоятиме кома в цій історії, залежатиме від громад міст, переконані ініціатори #HelloGalagov та #CtrlS.

_________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Матеріали на схожі теми

Коментарі