Замовити книгу "Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі". Вілл Гомперц

Які особливості мови художника, якою він спілкується зі світом, глядачем?

chernozem.info 05.09.2018

img_8908

Сергей Радкевич: Якщо почати з простого, найпершою формою мови художника — візуальна комунікація. Вона дає можливість “маніпуляцій”, але менших, ніж вербальне спілкування, тому що останньє ми часто  використовуєм для брехні, створення штучних емоційнійних конфліктів і т.д… Візуальний контакт більш експресивно точковий і фіксується сталим імеджем у мозку. Більшість інформації для аналізу навколишнього середовища сприймається через зір. В цьому випадку художник має привілейований стан і можливість виходити на приватний діалог з глядачем через монолог власних робіт…  

img_8851

Костянтин Зоркін: Раніше такою мовою для мене був перформанс, зараз це картини. А, може бути, все разом. Може, це картини-перформанси. Мені дуже близька тема мови, і колись з Олександром Михедом говорили про те, що деякі художники намагаються створити свій шифр, свій код, вони зводять світ до певних елементів, і ці елементи стають частинами повідомлень.

Припустимо, є елементи у Павла Макова, які він повторює багато разів в своїх офортах, змінюючи композиції. Він накопичував їх у своїй творчій діяльності багато років. І мені здається, що це риса тих художників, які не намагаються говорити чужою мовою: вони повертаються до основ, починаючи заново перебирати весь світ, виділяючи ті елементи, які могли б послужити будівельними частинками для їхніх повідомлень.

img_8930

І у кожного виникає свій словник, свій набір образів. Від їх перестановки змінюється характер повідомлення, від їхнього зв’язку між собою залежить емоційний настрій, який вони створюють.

Тобто кожен художник дійсно несе свою мову, і він вчиться говорити зі світом певним чином, і його повідомлення читаються на його мові.

І якщо ви знаєте тільки якусь певну мову мистецтва, ви можете не прочитати повідомлення вам потрібно вникнути в мову художника, щоб читати те, що він говорить, те, що він робить.

img_8846

Віталій Кохан: Насправді я про це не замислююся. Робиться те, що робиться. І я думаю, що в якійсь мірі через те, що я про це не замислююся, і відбувається найшвидший коннект. Якби я починав замислюватися і притягувати щось за вуха, це б тільки заважало. Хороша робота може за себе постояти сама. А взагалі це дуже шкідливо думати про глядача чи про те, як він побачить роботи художника, кожен бачить в міру своїх можливостей. Тут вже питання більше до глядача, а не до художника і його роботи.

img_8856

Петро Бевза: Якщо ми говоримо про мову, я почав би із словника. На мою думку, якщо глядач і художник хочуть спілкуватися, то вони поступово мають створювати спільний словник понять, якими вони оперують, оскільки без цього неможливий обмін, неможлива дискусія. Наприклад, що означає поняття “сучасність”? Або що є вербальним, а що невербальним?

Безумовно для того, щоб цей словник, а потім обмін між глядачем і художником відбувся, глядач повинен мати естетичний досвід. Без цього дискусія неможлива.

Глядач гіпотетично мав би бачити інші виставки, цікавитись мистецтвом, він мав би знати, що йому подобається, а що не подобається, що цікаво, а що нецікаво. Тому виникнення дискурсу — це рух як для глядача, так і для художника.

img_8946
Є така дуже цікава притча, як майстер дзен зупинився в одного чоловіка, а той жаліється йому: “Знаєш, у мене дружина скупа-скупа, поговори з нею будь ласка”. Той каже: “Добре”. Вранці, уже під час прощання, майстер каже до дружини: “Як ти думаєш, якби наші руки були постійно отак?”, — і стискає кулаки. Та каже: “Це б було каліцтво”. Він: “А постійно отак?”. — і розвертає долоні повністю назовні. Вона: “Теж каліцтво”. “Так ти все знаєш”, — сказав він. Тобто не можна постійно тримати в собі, і не можна постійно віддавати. Спілкування — це обмін. Без нього нічого не буває.

Художнику потрібен глядач, це безумовно. Є моменти, коли художник “тримає руку стиснутою”, тому що треба сконцентруватись і зробити задумане. Але коли все зроблено, то він відкриває руки і говорить: “Будь ласка, візьміть”.

В свою чергу глядач теж має зробити крок назустріч, – відкрити свої долоні.

_________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Матеріали на схожі теми

Коментарі