marinaabr-1400x90

Бирючий 018 або неошаманізм. Сила ритуалу

chernozem.info 27.09.2018
Учасники проекту «Бирючий 018 або Неошаманізм. Сила Ритуалу»
Учасники проекту «Бирючий 018 або Неошаманізм. Сила Ритуалу»

Неошаманізм з’явився внаслідок філософії постмодернізму та релігійного руху New Age (Нової Ери), в якому сплелися культурно-філософські цінності з релігійними поглядами. Постмодерністська релігія дозволяє своїм прибічникам конструювати власний “Шлях до Істини”, і поєднувати для цього різні релігійні системи. Західний світ сприйняв можливість мікшування різних ідей як прояв свободи та незалежності.

У сучасному суспільстві відбувається трансформація релігійності, яка усе більш індивідуалізується. Релігія стає справою особистого вибору і таким чином звільняється від диктату релігійної спільноти. Внутрішній особистий досвід стає головним критерієм цінності та істинності релігійного переживання. Релігія стає інструментом для досягнення нерелігійних цілей – психологічної рівноваги, сімейного добробуту, успіху, самореалізації, посилення громадських “скріп”.

Термін «неошаманізм» з’явився в Північній Америці в середині ХХ століття, позначивши нову культурну течію – вивчення та відродження індіанських шаманських практик представниками західної культури. Білі люди після навчання у традиційних корінних шаманів називали себе неошаманами – тобто новими шаманами, не обмеженими походженням та культурними традиціями. Через цей рух шаманські знання набули широкої світової популярності. Навіть з’явилися люди, які почали процес об’єднання нових шаманів усього світу.

Це привело до узагальнення, універсалізації та широкого розповсюдження шаманських практик. Неошаманізм об’єднує різноманітні явища, пов’язані з освоєнням магічних і містичних практик сучасними людьми, незалежно від їх походження та культурних традицій. Шаманські практики стали універсальними – очистилися від етнічного, територіального і релігійного контексту та адаптовані до будь-якої людини.

Ми живемо в такий час, коли навколишній світ здається усе більш загрозливим, і потреба в духовності стає гостріше, ніж коли-небудь… – зазначає кураторка проекту Наталія ФілоненкоХудожник у сучасному суспільстві може демонструвати конструктивний та толерантний погляд на співіснування та взаємодію різних релігійних та культурних кодів, може виступати як філософ та провідник прогресивних ідей, які сприяють вибудовуванню позитивної ментальності у сучасній Україні“.

Першу частину проекту «Бирючий 018 або Неошаманізм. Сила Ритуалу» реалізовано на півострові Бирючий Херсонської області за підтримки Українського Культурного Фонду, де у мистецькій резиденції, що існує вже 13 років, жили та працювали відомі українські митці.

Марія Прошковська (Київ) разом з Андрієм Лобовим (Київ) створили свій власний ритуал “Ловець снів“,  який говорить не тільки про те, як врятуватися від поганих снів, тобто про очищення від внутрішнього негативу, але й також про необхідність очищення зовнішнього середовища від матеріального сміття.

Андрій Лобов, Марія Прошковська, «ЛОВЕЦЬ СНІВ», діджитал колаж, банер, прінт, 200 х 500 см., 2017
Андрій Лобов, Марія Прошковська, «ЛОВЕЦЬ СНІВ», діджитал колаж, банер, прінт, 200 х 500 см., 2017

Альона Науменко (Київ) в своєму інтерактивному живописі показала ритуал викликання дощу, у якому глядачі самостійно мали змогу пересувати на магнітному полотні як фігуру шаманки, так і самі каплі.

Альона Науменко, «НАТАША», змішана техніка, 80 х 100 см., 2018; Софія Помогайбо, «BIRUCHIY-018 #1-2», полотно, акрил, 150 х 140 см., 2018
Альона Науменко, «НАТАША», змішана техніка, 80 х 100 см., 2018;
Софія Помогайбо, «BIRUCHIY-018 #1-2», полотно, акрил, 150 х 140 см., 2018

Альбіна Ялоза (Одеса) теж звернулася до теми контролю дощу, але в її живописі дощ виглядає геометрично структурованим та обмеженим у просторі, що контрастує з необмеженим природним середовищем моря та неба.

В контрастних монохромних пейзажах Олекси Манна (Ужгород) магічні чорний та білий світи існують у їх поєднанні та протистоянні. Їх різні рівні пов’язані вертикальним стовпом, який є засобом переходу з одного в інший.

Олекса Манн, «ВЕРТИКАЛЬ», полотно, акрил, сміття з острову Бирючий, 170 х 110 см., 2018; «ВЕРХ-НИЗ», полотно, акрил, сміття з острову Бирючий, 100 х 100 см., 2018
Олекса Манн, «ВЕРТИКАЛЬ», полотно, акрил, сміття з острову Бирючий, 170 х 110 см., 2018;
«ВЕРХ-НИЗ», полотно, акрил, сміття з острову Бирючий, 100 х 100 см., 2018

Влада Ралко (Київ) у своїй графічній серії звернулась до архітектурних об’єктів та інтер’єрів бази відпочинку «Золотий Берег» на півострові Бирючий, в які вона помістила дивні антропоморфні форми. Вона досліджує і розмиває межу між живим та неживим, людиною і її оточенням.

Влада Ралко, серія «ПЕРСОНАЛЬНІ ДІЇ», папір, акрил, 70 х 100 см., 2018
Влада Ралко, серія «ПЕРСОНАЛЬНІ ДІЇ», папір, акрил, 70 х 100 см., 2018

Андрій Лобов (Київ) застосував електроні програми, щоб створити мандали з реальних об’єктів на Бирючому. Мандали – це духовні та ритуальні символи в індуїзмі та буддизмі, що представляють Всесвіт, художник представляє мікрокосмос Бирючого – місця сили для митців. Андрій Блудов (Київ) в своїх картинах зображує мудри – символічні та ритуальні жести в індуїзмі та буддизмі. Мудри – це комбінації пальців, що впливають на фізичний та емоційний стан людини. З їх допомогою можна зняти стрес, позбавитися від почуття тривоги або втоми, отримати внутрішню силу і душевний спокій.

Андрій Блудов, «МУДРЫ І», полотно, акрил, 100 х 180 см., 2018
Андрій Блудов, «МУДРЫ І», полотно, акрил, 100 х 180 см., 2018

Ксенія Гнилицька (Київ) у своїй картині зображає самотню русалку на березі лиману, невеселу романтичну утопленицю, яка робить “селфі”. Тут “селфі” є сучасною формою самопізнання. Таким чином вона намагається осмислити свою нову ідентичність, зрозуміти та прийняти своє місце у світі.

Ксенія Гнилицька, «#biruchiy #наутлюкськомулимані», полотно, олія, 150 х 150 см., 2018; Артем Волокiтiн, Тетяна Малiновська, «ПIСЛЯОБРАЗ 8», полотно, олія, 100 × 160 см.,2018
Ксенія Гнилицька, «#biruchiy #наутлюкськомулимані», полотно, олія, 150 х 150 см., 2018;
Артем Волокiтiн, Тетяна Малiновська, «ПIСЛЯОБРАЗ 8», полотно, олія, 100 × 160 см.,2018

Юрій Коваль (Львів) теж займається дослідженням внутрішнього світу людини, у своєму фото-реалістичтому живописі він створює зображення не тільки самої дівчини, але образів її неконтрольованої підсвідомості.

Юрій Коваль, «ЗАНУРЕННЯ», полотно, акрил, олія, 180 х 120 см., 2018
Юрій Коваль, «ЗАНУРЕННЯ», полотно, акрил, олія, 180 х 120 см., 2018

Ельміра Шемседінова (Київ) досліджує свою ідентичність як художниці – людини, яка через свої твори транслює власну свідомість чи підсвідомість цілому світу. Вона показує водночас свій автопортрет – дівчини, яка малює – та пейзаж, як об’єкт її уваги. Плотний живопис фігури протистоїть легкої акварельності пейзажу.

Ельміра Шемседінова, «ПЕРЕКРИТТЯ», полотно, олія, 160 х 80 см., 2018
Ельміра Шемседінова, «ПЕРЕКРИТТЯ», полотно, олія, 160 х 80 см., 2018

Головним героєм у картині та відео Аліни Якубенко (Київ) є чисте полотно, натягнуте на підрамник та готове для живопису. Вона досліджує кармічний зв’язок між художником та жанром живопису, який завжди був домінуючим за радянських часів, таким лишається і дотепер. Вона позиціонує себе як відео художницю, але привид незайманого полотна всюди переслідує її.

Аліна Якубенко, «ПРИВИД ПОЛОТНА», полотно, акрил , 200 x 150 см., 2018
Аліна Якубенко, «ПРИВИД ПОЛОТНА», полотно, акрил , 200 x 150 см., 2018

Віктор Покиданець (Миколаїв) в іронічному портреті сучасного шамана прив’язує його до такого гармонійного місця, як резиденція художників, вінчаючи його рогами оленя, якими повниться заповідник на Бирючому. Але маска неошамана, як розкладена на окремі модулі Балаклава, а також генеральська нашивка на комірі нагадують, що десь іде війна.

Віктор Покиданець, «ШАМАН», полотно, гуаш, акрил, олія, 180 х 130 см., 2018
Віктор Покиданець, «ШАМАН», полотно, гуаш, акрил, олія, 180 х 130 см., 2018

Володимир Будніков (Київ) у своїй серії живопису “Політ” розповідає про вічну мрію людини отримати надможливості. Технічні креслення літального апарату Татліна, який на жаль так ніколи і не полетів, тепер перетворюються у легкі мистецькі образи – напівреалістичні, напівабстрактні.

Володимир Будніков, серія «ПОЛІТ», папір, акрил, 70 х 100 см., 2018
Володимир Будніков, серія «ПОЛІТ», папір, акрил, 70 х 100 см., 2018

Післяобраз – це образ, який виникає, якщо довго дивитися на об’єкт, що світиться. Тривале зосередження на об’єкті – це форма медитації, в результаті якої може наступити прояснення. Післяобрази Артема Волокітіна та Тетяни Маліновської (Харків) балансують між абстракцією, космічним пейзажем чи спалахами світла.

Жанна Кадирова та Денис Рубан (Київ) встановили сяючий LED екран з 3000 RGB діодів на березі Азовського моря просто неба. Його психоделічно-магічне сяйво, яке постійно змінюється, передає вловлені з космосу імпульси та сигнали з інших вимірів та світів.

Жанна Кадирова, «МАГІЯ», діджитал інсталяція, 750 х 100 см., 2018
Жанна Кадирова, «МАГІЯ», діджитал інсталяція, 750 х 100 см., 2018

За партнерською програмою взаємного обміну, що триває вже п’ятий рік з мережею арт-резиденцій і освітніх програм RESÒ, цього вересня за підтримки Інституту культури Італії в Києві резиденцію BIRUCHIY відвідала мистецтвознавиця, директорка та кураторка програми Університету Ідей UNIDEE фундації Мікеланджело Пістолетто (Cittadellarte-Fondazione Pistoletto, 2015-2017, Б’єла, Італія), докторка наук з Комунікацій та Нових технологій у мистецтві, професорка Історії сучасного мистецтва Академії Образотворчого Мистецтва (Болонья, Італія), керівниця громадської програми ArtLine (Мілан, Італія) Чечілія Гуіда (Cecilia Guida).

Я вважаю, що Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва BIRUCHIY є не тільки надважливою подією в культурному середовищі України, але й у світовому контексті. – коментує Чечілія ГуідаТут художники з різних куточків світу зустрічаються, живуть, діляться ідеями та працюють разом у спокійній обстановці та в вільних від будь-яких упереджень умовах. Цього року магічна тема дослідження неошаманізму сплелася з надзвичайною магією природи та силою внутрішнього духу митців, які змогли створити чудові мистецькі праці».

В межах лекційної програми проекту Чечілія Гуіда разом з італійським художником Франко Аріаудо (Franco Ariaudo), який вже раніше відвідував резиденцію на Бирючому у 2017 році, провели лекцію щодо важливості та ролі куратора у сучасному мистецтві та організували перегляд вибірки італійського кіно, що досліджує Франко в мистецькому проекті Sportification.

Також в проекті «Бирючий 018 або Неошаманізм. Сила Ритуалу» прийняли участь Андрій Бойко (Київ), Володимир Гуліч (Запоріжжя), Добриня Іванов (Київ), Настя Лойко (Запоріжжя), Софія Помогайбо (Київ) та Ольга Березюк (Київ).

Після завершення виставки на півострові Бирючий, роботи з проекту будуть виставлені в культурно-мистецькому просторі «Музейний дворик» Мелітопольського краєзнавчого музею з 27 вересня по 15 жовтня, та у просторі сучасного мистецтва ArtHub.zp у м. Запоріжжя в кінці жовтня-початку листопада.

За результатами мистецького дослідження теми проекту буде виданий звітний каталог.

Наталія Філоненко

Організатор проекту: Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва BIRUCHIY (Україна)

Підтримка:

  • Український Культурний Фонд
  • Інститут культури Італії в Києві
  • Інтернаціональна мережа арт-резиденцій і освітніх програм RESÒ (Італія)

Куратор: Наталія Філоненко (Ванкувер, Канада)

_________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Матеріали на схожі теми

Коментарі