1400x90-arthuss-2

Оголошено кураторську команду другої національної Бієнале молодого сучасного мистецтва

chernozem.info 31.10.2018

Оргкомітет другої національної Бієнале молодого сучасного мистецтва, котра відбудеться в Харкові в вересні 2019 року, оголосив кураторський склад проекту.

Кураторами основної програми, яким і належатиме випрацювати тему та бачення Бієнале, стали Борис Філоненко (Харків) та Дарина Скринник-Миська й Анастасія Євсєєва (Львів). Освітню програму розроблятиме Катерина Філюк (Київ/Палермо) – одна з трьох кураторок, котрі працювали над першою Бієнале, яка минулого року була заснована Міністерством культури та відбулася в Києві за назвою Фестиваль молодих українських художників.

Дитячу програму координуватиме заснована Миколою й Марією Коломійцями студія Aza Nizi Maza (Харків), яка має, на думку організаторів, один з кращих у країні досвідів у навчанні дітей візуальним мистецтвам. Куратора паралельної програми оргкомітет та експертна рада вирішили поки що не обирати,

Спільне бачення та формати взаємодії куратори та кураторки випрацюють під час кураторського інтенсиву, який пройде у Харкові 17-21 листопада за підтримки Українського культурного фонду. В межах інтенсиву відбудеться і низка відкритих освітніх подій, чию програму організатори повідомлять дещо пізніше.

Борис Філоненко
Борис Філоненко

Кураторів та кураторок освітньої і дитячої програм запрошував оргкомітет Бієнале, а от кураторську групу основної програми відбирали за результатами відкритого конкурсу. Претенденти мали подати свої резюме й портфоліо та запропонувати власний концепт Бієнале.

Концепт-переможець, запропонований Борисом Філоненком, має робочу назву «Здається, я заходжу в наш сад».

«Рішення доглядати сад було проявом впевненості у найтемніші часи, – зазначає автор концепту. – Коли картина світу остаточно ламається, а дія здається неможливою, ми все ще здатні налагодити положення речей — доглядати сад. Вислів «здається, я заходжу у нас садок», сформульований у міському просторі, на занедбаній частині вулиці, спонукає до широкого розуміння сучасної мистецької дії. Навіть покинуте місце стає простором, придатним для садівництва, коли в ньому опиняється мистецький твір».

Уважний спостерігач, що живе чи бував у Харкові, прочитає тут, окрім багатошарового і давнього концепту саду та його плекання, відсилку до серії графіті, що минулого року з’явилися на вулиці Мироносицькій. «Вони все набрехали! Я живий!», «Ти обриваєш вишню», «Учора в новинах п’ять двохсотих було» і, продубльоване українською і російською мовами на різних будинках, – «Синку, здається, що я заходжу у наш садок».

Борис Філоненко став однозначним переможцем опен-колу, зібравши абсолютну більшість голосів експертної ради (до неї ввійшли: Оксана Баршинова, Павло Гудімов, Влодко Кауфман, Павло Маков, Михайло Рашковецький, Тетяна Тумасян та Олена Червоник). Що ж до інших двох кураторів, вибір експертів розійшовся, тому обрати собі колег до партнерства запропонували кандидатові-переможцю.

Дарина Скринник-Миська
Дарина Скринник-Миська

Борис впевнений, що його концепт і концепт, запропонований Дариною Скринник-Миською та Анастасією Євсєєвою, «Зона (дис)комфорту», можуть підсилити одне одного у взаємодії.

«Соціолог мистецтва Паскаль Ґілен розглядає стан згоди та незгоди як норму й умову до розвитку сучасної спільноти, – зазначають авторки у концепті. – У мотто «Зона (дис)комфорту» (саме «зона», а не «простір» чи «територія») для нас важливі конотації, пов’язані зі словом «зона». Як певний простір, район чи територія, що характеризуються спільними ознаками, зона – це і згадана «зона комфорту», і «зона впливу», «зона відчуження», і «зона бойових дій»… Саме ця остання конотація видається нам особливо важливою, позаяк Харків – прифронтове місто».

Борис Філоненко зазначає: «Запропоновані концепції мають пройти обговорення не тільки в вузькому колі кураторської групи основної програми, а й за участі кураторок і кураторів інших програм, а також кураторок минулорічної Бієнале. Очікую на плідну роботу, яка дасть можливість розглянути тему найбільш широко й при цьому досить насичено, без втрат для точності такого висловлювання».

Катя Філюк
Катя Філюк | Фото: Бюро 247

Про те, що концепти, запропоновані кандидатами-переможцями, можуть зазнати трансформації в робочому процесі, говорить і голова оргкомітету та учасниця експертної ради Тетяна Тумасян: «Щось може змінитися, може і докорінно, але поки що нам дуже імпонує запропоноване. Дуже цікаво, як у Боріному концепті несподівано проявилася ідея, яку ми, оргкомітет, обговорюємо між собою – ідея місця проведення Бієнале. Борис пише: «Локацією фестивалю може бути накрита захисною конструкцією ділянка Площі Свободи у Харкові — своєрідна теплиця. Це дозволить тимчасово  пересунути центр мистецького світу з підвалів і напівпідвалів у центр міста». Ми ж, у свою чергу, справді вважаємо, що за відсутності у Харкові простору на кшталт Мистецького Арсеналу, де відбулася перша Бієнале, найдоречнішим вибором було б зведення тимчасового павільйону на Площі. Ми сподіваємося, що і обласна, і міська влада підтримають нас у цій ідеї, а спонсори допоможуть її реалізувати».

Микола Коломієць | Фото: Катя Макарова
Микола Коломієць | Фото: Катя Макарова

Оргкомітет Бієнале нагадує: основна програма відбудеться в вересні наступного року, а от освітні події почнуться вже в листопаді 2018 і далі відбуватимуться впродовж періоду березень-жовтень 2019.

_________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Матеріали на схожі теми

Коментарі