Оргкомітет другої національної Бієнале молодого сучасного мистецтва, котра відбудеться в Харкові в вересні 2019 року, оголосив кураторський склад проекту.
Кураторами основної програми, яким і належатиме випрацювати тему та бачення Бієнале, стали Борис Філоненко (Харків) та Дарина Скринник-Миська й Анастасія Євсєєва (Львів). Освітню програму розроблятиме Катерина Філюк (Київ/Палермо) – одна з трьох кураторок, котрі працювали над першою Бієнале, яка минулого року була заснована Міністерством культури та відбулася в Києві за назвою Фестиваль молодих українських художників.
Дитячу програму координуватиме заснована Миколою й Марією Коломійцями студія Aza Nizi Maza (Харків), яка має, на думку організаторів, один з кращих у країні досвідів у навчанні дітей візуальним мистецтвам. Куратора паралельної програми оргкомітет та експертна рада вирішили поки що не обирати,
Спільне бачення та формати взаємодії куратори та кураторки випрацюють під час кураторського інтенсиву, який пройде у Харкові 17-21 листопада за підтримки Українського культурного фонду. В межах інтенсиву відбудеться і низка відкритих освітніх подій, чию програму організатори повідомлять дещо пізніше.

Кураторів та кураторок освітньої і дитячої програм запрошував оргкомітет Бієнале, а от кураторську групу основної програми відбирали за результатами відкритого конкурсу. Претенденти мали подати свої резюме й портфоліо та запропонувати власний концепт Бієнале.
Концепт-переможець, запропонований Борисом Філоненком, має робочу назву «Здається, я заходжу в наш сад».
«Рішення доглядати сад було проявом впевненості у найтемніші часи, – зазначає автор концепту. – Коли картина світу остаточно ламається, а дія здається неможливою, ми все ще здатні налагодити положення речей — доглядати сад. Вислів «здається, я заходжу у нас садок», сформульований у міському просторі, на занедбаній частині вулиці, спонукає до широкого розуміння сучасної мистецької дії. Навіть покинуте місце стає простором, придатним для садівництва, коли в ньому опиняється мистецький твір».
Уважний спостерігач, що живе чи бував у Харкові, прочитає тут, окрім багатошарового і давнього концепту саду та його плекання, відсилку до серії графіті, що минулого року з’явилися на вулиці Мироносицькій. «Вони все набрехали! Я живий!», «Ти обриваєш вишню», «Учора в новинах п’ять двохсотих було» і, продубльоване українською і російською мовами на різних будинках, – «Синку, здається, що я заходжу у наш садок».
Борис Філоненко став однозначним переможцем опен-колу, зібравши абсолютну більшість голосів експертної ради (до неї ввійшли: Оксана Баршинова, Павло Гудімов, Влодко Кауфман, Павло Маков, Михайло Рашковецький, Тетяна Тумасян та Олена Червоник). Що ж до інших двох кураторів, вибір експертів розійшовся, тому обрати собі колег до партнерства запропонували кандидатові-переможцю.

Борис впевнений, що його концепт і концепт, запропонований Дариною Скринник-Миською та Анастасією Євсєєвою, «Зона (дис)комфорту», можуть підсилити одне одного у взаємодії.
«Соціолог мистецтва Паскаль Ґілен розглядає стан згоди та незгоди як норму й умову до розвитку сучасної спільноти, – зазначають авторки у концепті. – У мотто «Зона (дис)комфорту» (саме «зона», а не «простір» чи «територія») для нас важливі конотації, пов’язані зі словом «зона». Як певний простір, район чи територія, що характеризуються спільними ознаками, зона – це і згадана «зона комфорту», і «зона впливу», «зона відчуження», і «зона бойових дій»… Саме ця остання конотація видається нам особливо важливою, позаяк Харків – прифронтове місто».
Борис Філоненко зазначає: «Запропоновані концепції мають пройти обговорення не тільки в вузькому колі кураторської групи основної програми, а й за участі кураторок і кураторів інших програм, а також кураторок минулорічної Бієнале. Очікую на плідну роботу, яка дасть можливість розглянути тему найбільш широко й при цьому досить насичено, без втрат для точності такого висловлювання».

Про те, що концепти, запропоновані кандидатами-переможцями, можуть зазнати трансформації в робочому процесі, говорить і голова оргкомітету та учасниця експертної ради Тетяна Тумасян: «Щось може змінитися, може і докорінно, але поки що нам дуже імпонує запропоноване. Дуже цікаво, як у Боріному концепті несподівано проявилася ідея, яку ми, оргкомітет, обговорюємо між собою – ідея місця проведення Бієнале. Борис пише: «Локацією фестивалю може бути накрита захисною конструкцією ділянка Площі Свободи у Харкові — своєрідна теплиця. Це дозволить тимчасово пересунути центр мистецького світу з підвалів і напівпідвалів у центр міста». Ми ж, у свою чергу, справді вважаємо, що за відсутності у Харкові простору на кшталт Мистецького Арсеналу, де відбулася перша Бієнале, найдоречнішим вибором було б зведення тимчасового павільйону на Площі. Ми сподіваємося, що і обласна, і міська влада підтримають нас у цій ідеї, а спонсори допоможуть її реалізувати».

Оргкомітет Бієнале нагадує: основна програма відбудеться в вересні наступного року, а от освітні події почнуться вже в листопаді 2018 і далі відбуватимуться впродовж періоду березень-жовтень 2019.
_________________________________________________________
Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:
- Сара Торнтон 33 митці у трьох актах (Ай Вейвей, Джефф Кунс, Марина Абрамович, Демієн Гьорст та ін.),
- Вілл Гомперц Що це взагалі таке? (150 років сучасного мистецтва в одній пігулці),
- Вілл Гомперц Думай як митець (правила креативного мислення, що працюють за будь-яких обставин)
- Грейсон Перрі Не бійтесь галерей (як сприймати та оцінювати мистецтво),
- Галина Скляренко Сучасне мистецтво України (нариси мистецтвознавчині),
- арт-видання 25 років присутності. Сучасні українські художники (80 портретів сучасних українських художників),
- Александр Брей Нескучное собирательство (про найкращу приватну колекцію XIX-XX ст.),
- Бріджит Квінн Неймовірні: 15 жінок, які творили мистецтво й історію (15 геніальних жінок-художників)
- Григорі Козлов Замах на мистецтво: арт-детектив (розкриття таємниць мистецтва)
- Марина Абрамович Пройти крізь стіни (автобіографія зірки сучасного перформансу)
- Дон Томпсон Помаранчевий надувний пес (буми, потрясіння та жадоба на сучасному арт-ринку)
- Галина Скляренко Українські художники: з відлиги до незалежності. Книга перша (есе про художників)
Коментарі