Замовити книгу "Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі". Вілл Гомперц

В Національному художньому музеї України презентували нову айдентику музею

chernozem.info 21.12.2018
Національному художньому музеї України презентували нову айдентику музею
Фото Євгена Генсюровського

20 грудня в Національному художньому музеї України презентували нову айдентику музею від креативної агенції banda і представили оновлений простір вхідної групи – вестибюль та аванзалу.

Тепер музей має власний шрифт – Namu Font (автор – Дмитро Растворцев, шрифт – у вільному доступі, скачати його можна за посиланням), нове лого музею – це абревіатура англійською мовою NAMU (National Art Museum of Ukraine), з вестибюлю зникли дерев’яні  перегородки, натомість там з’явилися сучасні меблі синього кольору.

Національному художньому музеї України презентували нову айдентику музею
Фото Євгена Генсюровського

Юлія Литвинець, генеральна директорка NAMU: «Життя – це рух, і ми також рухаємося, хоча б тому, що нині музей перебуває на етапі реставрації. Але ми хотіли показати не лише вдосконалення споруди, а й рух, зміни всередині музею. Тож ми звернулися до banda agency із проханням допомогти у створенні нової айдентики музею, і вони погодилися співпрацювати pro bono. Звісно, шлях наш був довгий – цілих два роки, але цікавий. Ми постійно хотіли ще сильніше закохати команду banda в наш музей, в нашу будівлю, в нашу історію, в наші картини. І, сподіваємося, це вдалося. За цей період ми й самі змінилися: почали по-іншому дивитися на будівлю музею, стали менш консервативними, хоч це  й традиційно для музейників, і більш відкритими. Сподіваюсь,  завдяки цим трансформаціям НаМУ стане сучаснішим, популярнішим і вагомішим».

Національному художньому музеї України презентували нову айдентику музею
Фото Євгена Генсюровського

Павло Вржещ, співзасновник і креативний директор агенції Banda:

«Ми визначили три головні речі, які мають бути відображені у брендингу музея:

  1. це український музей;
  2. він сучасний і динамічний;
  3. це музей мистецтва.

Ми кілька разів приходили до музею на екскурсії, в фонди, на зустрічі, передивившись багато мистецтва і поринувши в історію  музею, вирішили, що відправною точкою в айдентиці будуть шрифти. Ми зібрали букви і шрифти з різних епох і стилів і зробили їх основою для брендингу. Загалом ми розробили дев’ять шрифтів, це дозволяє вибирати певне накреслення, залежно від того, про мистецтво якого часу йдеться на виставці, вибір –  від 1500-х років до 1960-х.  І зрештою є сучасний шрифт на основі історичного, яким можна користуватися щодня. В логотипі NAMU зібрано по одній букві з різних періодів, відтак видно його історичність, але водночас це лаконічний і сучасний шрифт.

Коли ми брендуємо сувенірну продукцію, ми хочемо розповісти історію персонажа. Ми його ніби вирізаємо з картини і ставимо на перший план, а  музей слугує своєрідним  тлом для персонажів, музей дозволяє цю історію розказати, підсвітити, бо мистецтво – це завжди про історії.

Ми в своїй комунікації конкуруємо не з іншими музеями, а з картинками в Instagram, які безкінечно скролить сучасна людина. Ми хочемо сказати, що музей сьогодні так само цікавий, як і фоточки ваших друзів, і навіть більше, бо це щось незвичайне, інше, глибше; і що всередині музею така ж стрічка, тільки з картин, і в кожній картині є своя історія. Музей ніби за всім спостерігає, він бачить історії, він їх вбирає. І коли ти приходиш в музей, він ці історії може розповісти тобі».

До речі, прадід Павла Вржеща – художник Євген Вржещ (1853-1917), і  його роботи є в колекції NAMU.

namu_logo_0026
Фото Євгена Генсюровського

Олексій Биков, архітектор: Я, Олександр Бурлака і Павло Величко працювали над оновленням  вхідної групи музею. Насамперед ми дослідили історію будівлі, інтер’єру, працювали з архівами, провели опитування серед працівників музею. Перше професійне враження щодо вхідної зони – вона перевантажена. Коли потрапляв всередину музею, ти не відчував можливостей цього простору: тут прекрасні колони, багато елементів, котрі хочеться роздивлятися, але вони були заставлені меблями, це відволікало і дратувало. Ми прибрали зайві візуальні деталі на стелі і стінах, спростили кольорову схему та запропонували нову схему освітлення. Формальною моделлю для дизайну меблів слугували раціоналізовані вітрини та елементи початкового інтер’єру музею архітектора Павла Івановича Голландського. У вестибюлі є рецепція, каса, гардероб, дзеркало, де можна причепуритися (меблі виготовила компанія ST WOOD). Кафе і музейну крамничку  вирішили розмістити в аванзалі, наступного року також маємо зробити скляний тамбур у вестибюлі, який забезпечить збереження тепла в приміщенні.

В своєму бажанні досягти відкритого, чистого, яскравого кольору стін ми експериментували з багатьма відтінками, зафарбовували частини приміщення, щоб побачити, як той чи інший колір працюватиме у цьому інтер’єрі. Нам у цьому допомагав салон Manders і відомий бренд Little Greene, які розробляють фірмові кольори. Колір для стін вестибюлю й аванзали обирали разом із працівниками музею. Від насичених кольорів ми все-таки відійшли і зупинилися на спокійних, але також відкритих кольорах: у вестибюлі це  Sea Nor Sky 643 (колір лінії горизонту між морем і небом). Знайдений під шарами фарби сірий колір з’явився на стінах аванзали — простору, що поєднує перший і другий поверхи експозиції, вестибюль і службові приміщення. Колір меблів вибирали як додатковий до кольору стін, щоб головним акцентом інтер’єру стали білий периптер колон та пілястр. Нове освітлення вестибюлю нам допомагав втілити партнер музею компанія Svetoria.

namu_logo_0014
Фото Євгена Генсюровського

Ольга Балашова, заступниця генеральної директорки NAMU з питань розвитку: «Цього всього б не було, якби наші друзі з меценатського клубу «Леви музею», партнери не дали нам можливості помріяти про оновлення. Важливі елементи нової організації вхідної групи музею — Музейна кав’ярня та Крамниця в аванзалі мають стати наступним кроком реалізації експерименту. Цю частину проекту ми робитимемо спільно з фаховою командою ресторатора Андрія Єлисеєва, який цього року приєднався до клубу Леви музею.

Також завдяки нашим Левам музею Оксані та Михайлу Кавицьким нам вдалося відреставрувати мармурову підлогу у вестибюлі та сходи на другий поверх, і ми нарешті побачили красу і шляхетність мармуру в інтер’єрі музею.

Зміна айдентики  – це не просто зміна фасаду, це свідчення того, що ми прагнемо рухатися назустріч аудиторії, хочемо робити українське мистецтво видимим і потрібним не лише в Україні, але і в світі. Бо віримо, що тут зберігаються світові скарби».

_________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Матеріали на схожі теми

Коментарі