Іван та Катерина Підгайні: “В наші дні скульптура знову знаходить, окрім естетичної функції, абсолютно практичне значення”

chernozem.info 10.04.2018
img_7385
Катерина та Іван Підгайні

Іван та Катерина Підгайні – засновники організації «Скульптурний цех» – розповіли про місію свого проекту, а також про світові тенденції в скульптурі і про те, чому найближчим часом їхні студенти зможуть навчатися у спеціалістів, запрошених з інших країн.

img_7160

Скажіть, будь ласка, для кого в першу чергу працює «Скульптурний цех»?

Іван Підгайний: ми працюємо для професіоналів і для тих, хто хоче ними стати. Не тільки з художнього осередку. Хоча основним напрямком студії є академічна скульптура та рисунок. Наприклад, більшість наших учнів займаються 3D-моделюванням – до нас вони приходять за тим, щоб отримати необхідні в їхній роботі знання в анатомії, у засобах художньої виразності композиції в скульптурі. Вони хочуть більше розібратись з пластикою людини, щоб використовувати отримані знання в роботі. У кожного є свої особисті задачі: хтось хоче розібратись з пропорціями, хтось з трактуванням форми… Художники приходять отримати новий досвід, практику, деякі готуються до вступу до художнього ВНЗ.

img_7199

Як виникла ідея створення навчального закладу такого формату?

Іван Підгайний: все починалось з себе – коли я готувався до вступу на відділення скульптури в Академії (НАОМА), то дуже довго шукав майстрів, у яких можна було б навчатися. В той час не було цілеспрямованих курсів зі скульптури, і треба було проситися до когось у майстерню, а для цього необхідно було довго домовлятися. Загалом були складнощі, і це пізніше стало одним з факторів, який вплинув на створення такого типу курсів.

Катерина Підгайна: ми на етапі створення відійшли від позиціонування студії, до якої можна прийти, розслабитися після роботи, від концепції «чайного клубу».

img_7163-2

Іван Підгайний: так, це явно не арт-терапія. У нас був випадок, коли десь після 5-6го заняття дівчина сказала «Я думала, що буду тут відпочивати після роботи, а тут, виявляється необхідно гарувати».

Катерина Підгайна: завдяки позиціонуванню чітко виокремилась наша аудиторія. До нас приходять люди, які абсолютно точно розуміють, навіщо вони платять гроші і навіщо витрачають на скульптуру мінімум 9 годин на тиждень. Розповсюджена думка, що скульптура або інший вид мистецтва – це щось піднесене, і що творча людина завжди далека від світської метушні, літає десь в хмарах. Нічого подібного. Це техніка, сконцентрованість, увага, постійний тренаж, шліфування базових навиків. Люди приходять до «Скульптурного цеху» саме за цим.

img_7193

Іван Підгайний: в групі можуть бути ті, хто займається уже не перший рік, і ті, хто прийшов буквально вчора. Кожний отримує індивідуальне завдання і працює в своєму темпі. Єдине, де пересікається завдання наших студентів – момент, коли вони починають працювати з натурою, оскільки модель для всіх одна. Але навіть при роботі з однією натурою завдання завжди різні: частина тих, хто вже займається не перший рік, отримують завдання зробити портрет в три натури. А початківці створюють портрет у натуральну величину.

Чи є у вас вступні іспити?

Іван Підгайний: як таких немає, але перший тиждень або місяць є, по суті, відбірковими. Якщо у людини вистачає сил, бажання працювати, вона витримує ритм, приходить, цілеспрямовано займається та бачить результат, то сама для себе вона цей відбір пройшла. Якщо ж людина бачить, що їй не підходить графік, не вистачає сил займатися, виникають психологічні складності, то вона йде. Таким чином і відбувається відбір в групах.

img_7280

У вас навчаються люди такого рівня, що ви берете їхні роботи до експозицій?

Катерина Підгайна: іноді так. Це ми говоримо уже про інший напрямок «Скульптурного цеху» – проектна діяльність. Скульптури студентів зокрема потрапляли до візуальної програми ГОГОЛЬFEST, де я була куратором – даний простір відкритий для експериментів, для нових, свіжих ідей. Поняття «студент» дуже умовне – деякі з них сьогодні уже стали самостійними художники з упізнаваним стилем робіт. Наприклад, у скульптурних виставках, таких як CORPUSCULUM, беруть участь вже професійні скульптори. Наших студентів там поки ні разу не було. Але все можливо. Ми не ставимо ніяких бар’єрів – якщо автор готовий і йому є, що показати, то чому ні.

img_7257

Оскільки уже заговорили про виставки. Катерино, яким чином ви як куратор обираєте об’єкти для експозиції?

Катерина Підгайна: я вибираю роботи відповідно до свого візуального досвіду та вподобання. Кожен куратор залишає за собою таке право. Також відбираю роботи в залежності від концепції, а її, в свою чергу, формую на основі свого аналізу сучасних художніх процесів.

Якщо говорити про проект CORPUSCULUM, то він присвячений виключно сучасній абстрактній пластиці, без вказівок щодо чітких розмірів або матеріалів – їхній вибір залишаємо на волю автора. Це головний критерій проекту. Безперечно критерієм є високий технічний рівень робіт. Не люблю спекуляцій, які часто зустрічаються в сучасному мистецтві.

А, наприклад, в скульптурному проекті в рамках ГОГОЛЬFEST ми робили акцент на сучасну скульптуру як таку, без прив’язки до жанровості.

img_7318

Як часто купують скульптуру?

Катерина Підгайна: Відверто, скульптуру купують нечасто з декількох причин. По-перше, в нашому суспільстві практично немає звички оточувати себе прекрасним. Якщо ми оточуємо себе прекрасним, то, як правило, воно повинно мати якісь утилітарні цілі: красива ваза, куди поставимо квіти або красиві банки, в які можна насипати крупу. Хотілося б, щоб архітектори, дизайнери планували розміщення скульптури на етапі проектування об’єктів, а не після. Це ускладнює завдання і іноді не дозволяє експонувати належним чином.

img_7134

Іван Підгайний: з картинами легше, вони займають менше місця. І картини, відверто кажучи, часто коштують дешевше. Зі скульптурою ситуація інша – якщо ми говоримо про інтер’єр або екстер’єр, то вона ніякої цілі крім як естетичної не несе. Тому деякі не розуміють, як можна витратити кілька тисяч доларів заради шматка якогось каменя, який буде займати місце на полиці.

Все-таки твори мистецтва завжди вважалися привілеєм інтелектуально високих і заможних людей. До того ж, скульптура у порівнянні з графікою і живописом найскладніша для розуміння. А оскільки це не предмет першої необхідності, і, напевно, навіть не другої, на чому економлять в першу чергу – так це на таких ось слабкостях. Тому зараз купують мало, але купують.

img_7332

Робота зі скульптурою – це завжди робота із простором. У чому особливості відкритих місцевостей і закритих приміщень?

Іван Підгайний: в першу чергу, простір, саме архітектура, ландшафт диктують умови, як би там не хотілося по-іншому. І в основному ті галерейні простори, які у нас є, красиво і гармонійно можуть розміщувати у собі малу пластику. А для великих і габаритних скульптур потрібна уже вулиця. Також, в залежності від місця розміщення, вибирається не тільки розмір, але і матеріал. Не всі матеріали призначені для вулиці.

img_7341

Чули про ваші плани привозити закордонних фахівців до «Скульптурного цеху». Яких цілей хочете досягти такою співпрацею?

Катерина Підгайна: В цьому році ми плануємо привезти спеціаліста з 3D-моделювання. Річард Дюран (Richard Durant) – створює віртуальні об’єкти, скульптуру. Свого часу отримав і академічну скульптурну освіту і з 3D-анімації. Саме його героїв ми бачили у фільмах «Гаррі Поттер», «Ex Machina», «Залізна людина» і багатьох інших.

Тут він буде проводити курс створення digital-скульптури з живої натури.

Цей курс найбільше буде цікавий фахівцям, які працюють над створенням ігор, в анімації, в кіно. IT-сфера в Україні зараз одна з найбільш динамічних у своєму розвитку. До нас приходять люди, які вчаться ліпити, а потім на основі цього малюють вже своїх персонажів. Також вони навчаються у таких фахівців як Річард, тільки онлайн або виїжджаючи до інших країн.

Сподіваємося, що скульпторів  цей курс також зацікавить, оскільки вимоги для подачі скульптурних ескізів також вимагають знань з 3D-моделювання. Звичайно, так працюють поки не всі, але це стає безперечною перевагою.

Іван Підгайний: це інтеграція класичної скульптури до сучасності з використанням технологій.

img_7380

Говорячи про технології, почали піднімати тему тенденцій в скульптурі. Які є ключовими?

Катерина Підгайна: так, про одну з найголовніших ми сказали. Скульптура зараз існує не ізольовано від всього, що відбувається в світі. Вона дуже тісно перетинається з дуже різними сферами життя, з іншими видами мистецтва. Хоча так було завжди. Мистецтво – відображення дійсності. Зокрема для того, щоб людина робила якісь фігури віртуально, ці ж форми вона повинна вміти робити реально. Не розуміючи, як розташовані м’язи, яка будова кісток, черепа, арсенал можливостей скупий. Тому скульптура як ремесло навряд чи помре.

Іван Підгайний: в наші дні скульптура знову знаходить, крім естетичної функції, абсолютно практичне призначення –  вона  також стає необхідною для створення об’єктів у віртуальному світі, зокрема для проектування і моделювання, в кіноіндустрії, іграх, рекламі і не тільки.

img_7405

Катерина Підгайна: друга тенденція – це урбанізація, абсолютно новий архітектурний стиль, який виділяють зараз як стиль новітнього часу. А нова архітектура вимагає нових пластичних рішень. Наприклад, з’являються нові матеріали. Якщо раніше ніхто не робив скульптури з дзеркал, повітря, скла, пари, тканини, живих квітів, то зараз ми можемо побачити, наприклад, надувні скульптури Кунса. Дані форми виглядають як повноцінна скульптура, але це величезна повітряна куля. З’являється дуже багато недосліджених напрямків для художників, в яких вони можуть застосувати свої академічні знання.

Беседу вела: Татъяна Харчёва

Автор фото: Дарья Кузнецова

____________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Матеріали на схожі теми

Коментарі