«ЦеГлина-2018»: час трансформацій

chernozem.info 20.07.2018

З 21 травня по 2 червня 2018 року в Києві відбувався VI всеукраїнський фестиваль сучасної професійної кераміки «ЦеГлина-2018», метою якого була презентація творчості українських художників-керамістів, а також творче спілкування між художниками, теоретиками мистецтва, галеристами, колекціонерами, дизайнерами та архітекторами. Цьогоріч подія відбувалася в рамках заходів міжнародного фестивалю сучасного мистецтва «Kyiv Art Week» і проводилася у вже відомому поціновувачам сучасної кераміки арт-просторі на Подолі «ЦеГлинаАрт».

Всі роботи, представлені на фестивалі «ЦеГлина-2018», були об’єднані темою «Трансформації», яка сама по собі є надзвичайно широкою як для трактування і творчих пошуків так і для сприйняття. На виставці було представлено керамічні арт-об`єкти та інсталяції, що можна трансформувати у прямому розумінні – змінюючи розташування елементів чи вигляд композиції, так і в переносному – змінюючи власну фантазію та світогляд. Трансформації, тобто зміни, відбуваються не тільки з художниками та їх творами, але і з глядачами. Дедалі частіше глядач стає не просто стороннім спостерігачем, а співавтором мистецького твору.  Як зауважила організаторка та куратор фестивалю «ЦеГлина» Олеся Дворак-Галік, глядач став більш підготовленим, обізнаним та вимогливим, що спонукає  прискіпливіше та ретельніше відбирати твори. Цьогоріч до участі у «ЦеГлині» було відібрано більше 80 творів 25 художників-керамістів з усієї України. Серед учасників проекту – провідні художники старшого і середнього покоління, а також молоді керамісти і студенти спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.

На відкритті фестивалю доктор мистецтвознавства, професор Орест Голубець зазначив, що професійна художня кераміка відіграла велику роль у збереженні від знищення тоталітарною системою засад вільної творчості в культурно-мистецькому середовищі України другої половини ХХ століття. У представлених на фестивалі керамічних творах можна побачити риси, притаманні модерністичним і посмодерністичним напрямкам, таким, як сюрреалізм, концептуалізм, конструктивізм, поп-арт, кінетичне мистецтво, тощо. Це можна пояснити тим, що українська професійна художня кераміка більше прив’язана до зображальних явищ і течій у світовому мистецтві, ніж до посудиноподібних форм, що традиційно пов’язують із керамікою.

Переважна частина керамічних робіт тяжіє до фігуративної чи абстрактної пластики, збагаченої кольорово-графічними та технологічними прийомами. Хтось з художників залишився вірним своїй авторській манері, а хтось – вразив сміливими пошуками. Андрій Ільїнський дещо відійшов від своєї звичної антропоморфної фігуративності, показавши абстрактну об’ємну пластику під назвою «Гості з далеких країн» – гармонійну в кольорі та вишукану за формами і пропорціями.  Відома  київська керамістка Неллі Ісупова, залишаючись вірною собі, представила зооморфну фігуративну пластику з яскравим розписом (композиція «Сині птахи»), а також дві роботи із серії «Постаті», одна – біла з чорною графікою, інша – біла з рельєфним декором.

Андрій Ільїнський, м. Київ
Андрій Ільїнський, м. Київ
2. Неллі Ісупова, м. Київ
Неллі Ісупова, м. Київ

Роботи-трансформери, що складаються з окремих елементів які можна переставляти у просторі, змінюючи конфігурацію композиції, представили: Олеся Дворак-Галік (композиція «Безкінечні в безкінечному»), Ната Попова (композиції «Місто» та «Гра в солдатики»), Тетяна Павлишин-Святун (композиції «Трансформації ІІ» та «Весняні риштування»), Станіслав Леонтьєв та Ганна Стасенко (інсталяція «Листя»), Ольга Пильник (Композиції «Скам’янілість ІІ», «Скам’янілість ІІІ», «Скам’янілість ІV»), Володимир Хижинський (композиція «Рівновага»), Гія Міміношвілі (композиції із серії «Battualia», «Рівновага»).

Особливо вражає актуальністю тематики та варіативністю композиційних укладів серія робіт Гії Міміношвілі «Battualia». Це своєрідний конструктор, що складається з певної кількості однотипних форм (прямокутних із заокругленнями об’ємів-коробок з отворами, керамічних пластинок, паличок та кульок з отворами), з яких можна вибудовувати різні композиції, що асоціюються з військовими діями. «Похід», «Рейд», «Атака», «Склеп», «Занурений» – це тільки невеликий перелік композицій, які пропонує сам автор, спонукаючи глядачів долучитися до процесу трансформацій і створити безліч власних варіантів. Зовсім інакше трактує тему війни Ната Попова (композиція «Гра в солдатики»), розташовуючи умовні, стилізовано-іграшкові фігурки солдатиків у замкненому прямокутному просторі, але з можливістю переставляти їх місцями. Ольга Пильник у своїх роботах «Скам’янілості» піднімає актуальні для сьогодення проблеми екології,  ставить запитання про те, що ми залишимо по собі та одразу дає відповідь, оскільки основу творів цієї серії складають здеформовані, неначе скам’янілі, відбитки пластикових пляшок. Олеся Дворак-Галік розмірковує про філософію людського життя, його безкінечні процеси, використовуючи для візуалізації відому знакову форму («Безкінечні в безкінечному»). Своєрідною одою кристалізації та трансформації є просторово-модульна ажурна композиція «Трансформації ІІ» львівської художниці Тетяни Павлишин-Святун.

Гія Міміношвілі, м.Київ
Гія Міміношвілі, м.Київ

Фігуративна пластика Марти Бережненко із Запоріжжя «Біль», що також є рефлексією на події в Україні останніх років, за рахунок вдалого образно-пластичного і кольорового трактування, передає глядачам практично на підсвідомому рівні трагізм і напругу, закладені авторкою. Цікавими та емоційно виразними є і дві інші роботи художниці із серії «Щоденники емоцій» – «Золоті вуста або зроби боляче» та «Посмішка».

Марта Бережненко, м.Запоріжжя
Марта Бережненко, м.Запоріжжя

Знаний в Україні та її межами художник-кераміст Юрій Мусатов представив серію робіт під назвою «Мої планети», що складається з куль, кожна з яких символізує  окрему людину. За допомогою різних прийомів ліплення, кольорових та фактурних контрастів,  що видозмінюють однотипні за формою об’єми, автор спостерігає за їх образно-емоційними трансформаціями. Завдяки вдалому використанню  високотехнологічних прийомів декорування керамічної поверхні, Мусатов досягає неповторного звучання і виразності кожного окремого елемента та композиції в цілому.

Юрій Мусатов, м.Київ
Юрій Мусатов, м.Київ

Трансформації «Об’єктів у часі», що втілилися у складні за конфігурацією декоративні об’єми, які одночасно асоціюються як із прадавньою керамікою, так і з природними формоутвореннями та явищами,  досліджувала Ганна Друль, відома керамістка зі Львова. «На всьому сущому час залишає свій слід» – стверджує художниця. До інтерпретації природних мотивів і явищ звернулися у своїх роботах молоді керамістки Аліна Симкович зі Львова (серія «Омела») та Юлія Жарікова з Києва (композиція «Під водою»), а Марія Кузьменко з Києва у своєму творі «Обмеження» піднімає актуальне питання захисту природного середовища та  диких тварин.

Дедалі частіше українські керамісти вдаються не тільки до формальних, образних чи стилістичних пошуків, а й  до технологічних експериментів. Незмінно привертають увагу твори Олександра Мірошниченко з Харкова, Єлізавети Портнової, Олександри Лебедкіної, Світлани Гібаленко з Києва, які постійно експериментують, використовуючи поєднання різних керамічних мас та різних способів випалу. Так,  Олександр Мірошниченко представив дві серії робіт – «Голови» та «Маски», виконані з пористої, нарочито грубої на вигляд, авторської керамічної маси, місцями покритої тонким шаром іншої маси, що в результаті дало цікаві ефекти розтріскування і підкреслило  природну натуральність, певну «археологічність» в узагальненій та дещо архаїчній стилізації образів. Єлізавета Портнова в своїх творах експериментує з поєднанням шамотної маси та фаянсу, відновлювальними випалами. Цікава за фактурою і колоритом робота «Лист», лаконічна і виразна «Human», своєрідна за пластикою та контрастна за кольором  антропоморфна композиція «Двоє». Фігуративна пластика Олександри Лебедкіної («Самокатистка», «Тиша», «Занурення», «Цензура») вражає віртуозністю виконання та вдалим застосуванням відновлювального випалу,  створює враження медитативного спокою і досконалості. Світлана Гібаленко у серії робіт «Часу течія» звертається до надзвичайного у звичайних предметах, які з ретельною точністю відтворює за допомогою керамічних матеріалів. «Важливе промовчав» старий дисковий телефонний апарат, ефектно вкритий поливою краклє, «Спостерігаючи» стоїть стара гасова лампа, «Поза грою» виявився фотоапарат і «Без слів» залишилася стара поштова скринька з дивним написом «mail box».

Великий інтерес викликала у відвідувачів фестивалю кінетична конструкція Артема Присяжнюка «Прозора механіка», в якій автор поєднав відлиті з порцеляни елементи, скло та метал. Робота являє собою складну динамічну систему, що водночас є прозорою та легкою. Елементи зберігають свою незалежність, один від одного, але мають спільний стержень довкола якого вони обертаються. Кожен з елементів – це маховик, який накопичує певний потенціал енергії, що стає джерелом розвитку і руху для всієї системи. Глядачі мали змогу взаємодіяти зі скульптурою – у статичному варіанті могли розташовувати елементи в різних просторових конфігураціях, а у динамічному – обертати.

Артем Присяжнюк, м.Київ
Артем Присяжнюк, м.Київ

Підкреслено декоративні та ліричні образи представила Маріана Вахняк із Коломиї (твори «Бачити небо» та «Про осінь»). Мінімальними засобами максимальної виразності досягла у своїх керамічних панно під назвою «Пульс» ужгородська художниця Беата Корн. Естетику мінімалізму розвиває у своїй абстрактній пластиці Юрій Войтович. Гладкі геометричні отвори проникають у багаті за фактурою, оптичні об’єми (серія «Проникнення»). Кольорова гама його робіт переважно ахроматично-контрастна, з невеликими кольоровими акцентами. У роботі «Об’єкт» автор вдало поєднує правильні геометричні лінії з криволінійними, доповнюючи основний асиметричний, локальний за кольором об’єм, невеликими геометричними кольоровими акцентами.

Арт-простір «ЦеГлинаАрт» завжди підтримує студентів мистецьких закладів, заохочуючи їх до творчої та виставкової діяльності. У  різних мистецьких проектах та виставках неодноразово брали участь студенти Львівської академії мистецтв, Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука та інших навчальних закладів.  До участі у фестивалі «ЦеГлина-2018» було відібрано твори двох студенток Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша – Суховолець Марії (модульне панно «Океан») та Софії-Юстини Колиняк (композиція «Розпад»). Незважаючи на свій молодий вік, дівчата виглядали на рівні.

Марія Суховолець, м.Львів
Марія Суховолець, м.Львів
Софія-Юстина Колиняк,м.Львів
Софія-Юстина Колиняк,м.Львів

Під час відкриття фестивалю «ЦеГлина-2018» відбулася презентація альбому «Сучасна українська кераміка», що представляє творчість дванадцяти українських художників-керамістів нової генерації. Автори цього видання –  Орест Голубець, Олеся Дворак-Галік та Володимир Хижинський. Альбом отримав схвальні відгуки серед художників, мистецтвознавців та поціновувачів кераміки. Закриття фестивалю також відзначилося цікавими подіями – презентацією творчості художниці-керамістки Лесі Падун та творчим вечором з нагоди 60-ліття відомого художника-кераміста Гії Міміношвілі.

Автори книги Орест Голубець, Володимир Хижинський,Олеся Дворак-Галік
Автори книги Орест Голубець, Володимир Хижинський, Олеся Дворак-Галік

Фестиваль сучасної професійної кераміки «ЦеГлина-2018» завершив свою роботу, за відгуками мистецтвознавців і відвідувачів, він вийшов вдалим, продемонстрував високий мистецький рівень творів,  був насичений цікавими подіями, спілкуванням, зустрічами та просто приємною творчою атмосферою.

ЦеГлинаАрт
ЦеГлинаАрт

Автор тексту: Володимир Хижинський, кандидат мистецтвознавства, художник-кераміст.

_________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Матеріали на схожі теми

Коментарі