Друга національна Бієнале молодого мистецтва відбудеться у Харкові: на 16 локаціях, у тому числі – новостворених

Бієнале молодого мистецтва, названа Міністерством культури найочікуванішою мистецькою подією року, цієї осені відбудеться в Харкові – з 17 вересня по 31 жовтня.

Більше року, з моменту оголошення Харкова містом проведення Другої Бієнале, основною інтригою залишалася її основна локація – адже Харків не має простору, аналогічного за площею і можливостями Мистецькому Арсеналу в Києві, де пройшла перша Бієнале (за назвою Фестиваль молодих українських художників).

Нарешті оргкомітет озвучив локації, які прийматимуть наймасштабнішу подію в області сучасного мистецтва України – їх буде понад 16. Ключовими майданчиками стануть центр сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр” та історична будівля готелю “Харків” – приміщення, що не використовувалося близько 10 років, і яке зараз команда намагається привести до ладу для використання під експозицію основної програми.

Участь в основній програмі другої Бієнале беруть 45 художніх проектів з усієї України, відібрані за відкритим конкурсом кураторською групою: Дарина Скринник-Миська та Анастасія Євсєєва (Львів), Борис Філоненко (Харків).

Крім основної, Бієнале матиме паралельну, освітню та дитячу програму.

За словами голови оргкомітету Бієнале, Тетяни Тумасян, команда витратила понад вісім місяців на те, щоб знайти потрібну локацію для основного проекту: площею не менше 2500 м кв, у зручному місці та з можливістю пристосувати під доступний виставковий простір. У готелі “Харків” команда використає близько 2100 м кв відновленого простору.

Сьогодні команда стоїть перед викликом – встигнути привести до ладу закинуте приміщення готелю, не маючи на те цільового фінансування. Завдяки концептуальним рішенням архітекторів суттєво мінімізують видатки, та все ж первинна ревіталізація простору є дуже важкою. Ключова задача – зробити його безпечним.

Цьогоріч тема проекту – “Здається, я заходжу в наш сад” і, за словами організаторів, сама карта Бієнале є метафорою ботанічного саду. Більша частина просторів, задіяних у Бієнале, ще ніколи (або практично ніколи) не використовувалась для експонування проектів сучасного мистецтва. У такий спосіб організатори намагаються як проговорити проблему нестачі у Харкові майданчиків для мистецьких проектів, так і допомогти культурним та освітнім інституціям знайти нові ідеї для розвитку.

Архітектуру експозиції на основних майданчиках створюватимуть архітектори київського бюро FORMA, підготовчі роботи в готелі “Харків” та роботу над побудовою виставкового простору проводить ГО “Посольство художників”.

Локації Бієнале логічно об’єднані у два кластери:

Один – у конструктивістському комплексі навколо площі Свободи: це готель “Харків”, Держпром, два корпуси ХНУ ім. Каразіна, ЦСМ “ЄрміловЦентр”, університетська обсерваторія,  галерея Come In та університетський Ботсад.

Другий – у районі, котрий, на думку організаторів, міг би стати харківським “музейним кварталом”: Муніципальна галерея, Харківський художній музей, Історичний Музей, ЛітМузей, HudpromLoft, студіях Aza Nizi Maza, D16 art lab та підвалі оперного театру

“Здавалося, що подія такого масштабу як національна Бієнале має стати хорошим приводом для створення у Харкові майданчика, якого містові так не вистачає, – виставкового простору, культурного центру, – але ця ідея поки що не знайшла відгуку органів місцевого самоврядування”, – говорить PR-директорка Бієнале молодого мистецтва Іванна Скиба-Якубова.

“Це трохи як з тінню «Мрії» – формально ще не стартувавши, Бієнале вже живе, акумулює та організовує поле смислів навколо себе: цей сад поступово набирає все чіткіших і виразніших обрисів”, – зазначає Дарина Скринник-Миська, співкураторка проекту.

Головним організатором другої Бієнале молодого мистецтва 2019 є Харківська Муніципальна галерея. Бієнале реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. Також підтримується Харківською міською радою. Головні організаційні партнери – Центр сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр” та PR-аѓенція “Bagels & Letters”. Партнер національної співпраці – UA:Суспільне, стратегічний партнер – ХНУ ім. Каразіна.

Юридичний партнер – ILF

________________________________________________________

• Art. Management. Curation — курс із вивчення основ кураторства та менеджменту у мистецтві.
  Мистецтвознавцям, культурологам, соціологам, майбутнім арт-критикам та журналістам, котрі лише починають свою кар’єру та хочуть отримати практичні навички роботи з арт-проектами. А також усім, хто хоче дізнатися, як готувати мистецькі проекти з нуля. Старт курсу 30-го вересня.

________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

• Філіп Гук Галерея пройдисвітів (історія мистецтва й арт-дилерів)
• Діана Клочко 65 українських шедеврів. Визнані й неявні (65 шедеврів українського мистецтва)
• Роберт Шор Благай, кради і позичай (митці проти оригінальності)
• Майкл Берд 100 ідей, що змінили мистецтво (поворотні моменти історії мистецтва: від малюнків у печерах до стріт-арту),
• Сара Торнтон 33 митці у трьох актах (Ай Вейвей, Джефф Кунс, Марина Абрамович, Демієн Гьорст та ін.),
• Вілл Гомперц Що це взагалі таке? (150 років сучасного мистецтва в одній пігулці),
• Вілл Гомперц Думай як митець (правила креативного мислення, що працюють за будь-яких обставин)
• Грейсон Перрі Не бійтесь галерей (як сприймати та оцінювати мистецтво),
• арт-видання 25 років присутності. Сучасні українські художники (80 портретів сучасних українських художників),
• Бріджит Квінн Неймовірні: 15 жінок, які творили мистецтво й історію (15 геніальних жінок-художників)
• Григорі Козлов Замах на мистецтво: арт-детектив (розкриття таємниць мистецтва)
• Марина Абрамович Пройти крізь стіни (автобіографія зірки сучасного перформансу)
• Дон Томпсон Помаранчевий надувний пес (буми, потрясіння та жадоба на сучасному арт-ринку)
• Галина Скляренко Українські художники: з відлиги до незалежності. Книга перша (есе про художників)