Леви, сходи, археологія і декомунізація: у Національному художньому музеї розповіли про плани на 2018 рік

Stacy Vorozhko 30.01.2018

Вгадайте, чого немає у більшості державних музеїв, навіть у Києві? Речі, без якої західні музеї неможливо й уявити? Аудіогідів! В НХМУ вони незабаром з`являться — щоправда, лише українською мовою.

dji_0249
Автор фото: Євгеній Нікіфоров

Начитуватимуть тексти українські поп-зірки. Керівники відділів музею пишуть інформаційні замітки, а новий PR-директор Валентина Клименко з 20-річним досвідом роботи у журналістиці має довести тексти до ладу. У вересні 2017 року, крім Валентини, до музею — на посаду заступника директора з питань розвитку НХМУ — прийшла Ольга Балашова. До того вона вісім років викладала у НАОМА, за освітою — історик мистецтва.

Вона розробляє  довгострокову стратегію розвитку музею, який наступного року відзначатиме 120-річчя з дати заснування. Балашова разом з директором музею Юлією Литвинець відвідують “Школу стратегічного архітектора” у Києво-Могилянській бізнес школі. Їхнім дипломним проектом буде розробка стратегії розвитку музею як мінімум років на двадцять.

А серед планів на 2018 рік — ремонт, нові виставки, активізація меценатської програми “Леви музею”, закупівля експонатів, боротьба за нове приміщення тощо.

_mg_0763
Автор фото: Євгеній Нікіфоров

Ремонт

На ремонт Національний художній музей України закривається ближче до літа. На це держава виділила 31 мільйон гривень. Ремонтні роботи триватимуть, поки буде тепло, і охоплять переважно зовнішнє середовище. Буде перекритий дах, відновлено “світлові ліхтарі” (вікна в даху) та скульптурне оздоблення. Будуть відреставровані сходи, які частково провалюються через проблеми з дренажною системою. Буде відновлено первинний колір споруди — він стане не сірим, а ближчим до теракотового.

Крім цього, архітектори Олексій Биков, Саша Бурлака, Павло Величко досліджують внутрішній простір музею з метою змінити і його (не раніше 2019  року). Планується переосмислення вестибулю, т.з. “зони гостинності”, де мають з’явитися кав’ярня, магазин тощо. Архітектори опитують доглядачів, а згодом будуть опитувати і відвідувачів музею з метою скласти якнайкращий проект зміни внутрішнього простору НХМУ.

_mg_0866
Автор фото: Євгеній Нікіфоров

Виставки

До закриття на ремонт у музеї відбудеться три виставки.

Перша (відкриття 23 лютого) — виставка скульптури Ернста Барлаха та графіки Кете Кольвіц спільно з німецьким фондом Барлаха. Німецький експресіоніст Барлах (1870-1937) у 1906 році подорожував територією сучасної України, і це змінило його візуальну мову. За духом цьому митцю близька і Кете Колльвіц (1867-1945), творчість якої має антивоєнне спрямування. “Це буде соціальний проект, — коментує Ольга Балашова. — Через досвід цих митців зможемо “прожити” власні травми”.

Друга — виставка одеського художника Юрія Єгорова “Відблиски на Сонці”; куратор Катерина Філюк.

Третя виставка -”Археологія автострад” під патронатом Посольства Республіки Польща в Україні — відкриється 2 березня. “Вносимо важливу проблематику — будівництва у поєднанні з необхідністю археологічних розкопок, — розповідає Балашова. — Ми не знаємо, що зарито в землі, на якій ми живемо. Виставку “Археологія автострад” створили поляки, коли будували автобани, — переглянули і змінили уявлення про самих себе, свою власну історію. Наприклад, знайшли поруч із Краковом кельтські речі… Це той досвід, який і нам потрібно перейняти. Будемо робити круглі столи, підіймати питання на державному рівні. До речі, перша виставка у нашому музеї, у 1899 році, була археологічною — демонстрували знахідки Вікентія Хвойки з древніх курганів.  Археологія — те з чого варто починати, навіть якщо говорити про сучасне українське мистецтво”.

_mg_0778
Автор фото: Євгеній Нікіфоров

Після ремонту НХМУ відкриється виставкою ікон у стилі “українське бароко” з Братського монастиря. Представлені вони будуть не так, як ми зазвичай бачимо сакральне мистецтво. Ікони будуть сприйматися як об`єкти сучасного мистецтва за допомоги запрошених художників. Куратор виставки — Галина Бєлікова, заввідділу стародавнього мистецтва.

23800035_10155044099883144_4012871054172825133_o-1
Фото надано НХМУ

Гроші на Кричевського і не тільки

На 2018 рік держава виділила музею, крім бюджету на ремонт,  гроші на зарплату, охорону і 80% комунальних видатків. І навіть обіцяють виділити кошти на закупівлю фондів.

“Відновлюється процес, який був давно втрачений, і це насправді надихає, — каже Юлія Литвинець. — Держава намагається вийти з кризової ситуації у культурі, яка почалася ще до війни”.

Але, звісно, державного фінансування недостатньо для повноцінного функціонування музею. Наприклад, зараз увесь колектив мріє про те, аби викупити з приватної колекції 200 графічних творів Федіра Кричевського. Це ескізи робіт, які є в колекції музею, а також ескізи до картин, які ніколи не було створено. Безцінний науковий матеріал.

З метою залучити меценатів, у музеї відновлено програму «Леви музею». Участь у клубі поновлюється щорічно, профондувати можна на суми від 2000 грн, 10000 грн, 50000 грн, 100000 грн (детальніше про  “Левів музею” можна дізнатися за посиланням http://namu.kiev.ua/ua/museumlions/museum-lions.html).

“Музей починався з меценатства, уся його історія — історія меценатства, — розповідає Ольга Балашова. — Програми, подібні до “Левів музею”, існують у музеях усього світу. Добре, коли є співпраця і державного, і приватного сектору. Важливе гуртування людей, зацікавлених мистецтвом, — врешті це приводить до зміни свідомості усього суспільства”.

Ольга Балашова
Ольга Балашова

Автор фото: Євгеній Нікіфоров

Нове приміщення для музею

Найбільш гостро для НХМУ стоїть проблема фізичного розширення, бо музей переповнений предметами мистецтва, і все менше місця, куди їх можна поставити, не кажучи вже про експонування.  Зараз виставляється 560 експонатів, а усього їх — 40 тисяч.

“Тобто 99% українського  мистецтва ми не знаємо, і світ його не бачив, — каже Балашова. — Бачили тільки музейні працівники. Ми не можемо змінювати постійну експозицію, адже, по-перше, в ній шедеври, по-друге, людей, які приходять на постійну експозицію, не менше, ніж тих, хто відвідує тимчасові виставки. Люди приходять до певних речей, і ми не можемо позбавити їх цієї можливості”.

2017 року почала працювати ініціативна група щодо створення Музею сучасного мистецтва на базі НХМУ. Тоді ще була надія, що музею виділять землю на Інститутській (навпроти верхнього виходу з метро “Хрещатик”), де буде побудовано новий комплекс. Але цю землю віддали під Музей Революції гідності.

Тепер музейники націлилися на Український дім, ведуть переговори з Фондом держмайна і планують залучати громадськість, аби загітувати державу передати Укрдім у володіння НХМУ.

“Тільки така інституція, як Музей сучасного мистецтва, здатна перетравити історію Українського дому, перетворити його деструктивну складову на конструктивну, — вважає Ольга Балашова. — Ми розробили би міжнародний проект переосмислення цього місця”.

Але щодо Українського дому у якості нового приміщення дня Нацмузею немає одностайної думки у самих працівників.

“Український дім — не те, що нам потрібно, — розповідає Данило Нікітін, завідувач науково-дослідного відділу графіки НХМУ. — Якщо говоримо про розширення, то, як правило, мова йде про створення нової будівлі, яка відповідала би тому, що там буде експонуватися і зберігатися. Український дім будувався як Музей Леніна і був розрахований на певний тип експозиції (зокрема, архівних матеріалів). Мистецькі твори 20-21 століть потребують більшого простору. Значить, що треба перебудовувати капітально, підняти стелі, а це навряд чи можливо. До того ж, мистецький музей — не те, що доречно у самому центрі Києва, на перехресті, де багато машин. Хотілося би, щоб поряд був парк і трішки тиші. Ми, звісно, розташовані не у дуже зручному місті, але старовинну будівлю вже нікуди не посунеш. Жаль, що втратили перспективу Інститутської, — там було ідеальне місце для нового корпусу. Якщо погодимось на Укрдім, то у найближчі 50 або й 100 років не отримаємо більше нічого; станемо заручниками спокуси, на яку пішли. Треба втриматися.  Пригадайте, як було з Музеєм історії Києва, який тимчасово перебував в Українському домі. Музею запропонували будівлю сумнівного походження, яка йому не підходить: частину фондів їм довелося перенести назад в Укрдім. Потрібне щось справжнє, а не подачка”.

Данило Нікітін
Данило Нікітін

Фото надано НХМУ

“Є різні думки, різні варіанти розвитку подій, але насправді ми готові прийняти все”, — резюмує Юлія Литвинець.

Юлія Литвинець, директор НХМУ
Юлія Литвинець, директор НХМУ

Фото надано НХМУ

P.S.

Крім оновлення фізичного простору, НХМУ планує оновлення на комунікативному рівні. По-перше, працюють над розробкою айдентики, якої у музею ніколи не було. По-друге, збираються оновлювати сайт, для чого поступово оцифровують колекцію. Колекція мистецтва 19 сторіччя повністю оцифрована, включно зі зворотною стороною робіт. Колекція 20 сторіччя оцифрована наполовину. Оцифровано 2000 робіт графічного фонду.

Автор статьи: Катерина Лебедєва

____________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Темы art

Материалы на похожие темы

Комментарии