Мистецтво заохочує глядача відчути та подивитись на речі по-іншому. Соціальне ж мистецтво – рушійна сила, шанс змінити світ.

Мистецтво соціальних практик (socially engaged art) з року в рік набирає обертів по всьому світу.  Сучасні художники дедалі частіше в своїх роботах рефлексують над актуальними проблемами сучасності, такими як криза ідентичності, корупція, війни, насилля, забруднення довкілля, безробіття, інклюзивність, упереджене і стереотипне мислення… Виходячи за межі традиційного галерейного простору, митці залучають громадян до своїх проектів, які в свою чергу виконують функцію “медіуму”. Результатом такого поєднання та співпраці є самодостатнє художнє висловлювання. Такі проекти сприяють активізації громадян, впливають на їх добробут та заохочують боротися з викликами, що з’являються чи вже “вкоренилися” у суспільстві.

Невід’ємним компонентом мистецтва соціальних практик є активізм та чітка громадянська позиція.

Так відомий китайський художник Ай Вейвей поєднує свою творчість із громадським активізмом.  У 2006 році він створив власний блог, де ділився думками про мистецтво, архітектуру та критикував політику китайського уряду. Його коментарі читали не лише в художніх колах, але і пересічні громадяни. Наприклад, Ай Вейвей підняв питання про Венчуанський землетрус 2008 року. Як і більшість активістів, художник запідозрив місцеву владу в розкраданні коштів, що мали йти на будівництво шкіл.  Відповідно, збудовані із дешевих матеріалів та з порушенням норм будівлі під час землетрусу моментально зруйнувалися, і в результат, постраждало близько 20 000 школярів. Цей випадок переріс у гучний скандал і привернув увагу усього світу до будівельних махінацій та корупційних схем у Китаї.  Через свій блог Ай Вейвей залучав волонтерів та активістів збирати імена загиблих школярів, список яких згодом опублікував.

Через впливовість мистецького блогу на громадську думку, влада Китаю примусово закрила його у 2009 році. На разі, цей блог в задокументованому вигляді існує у вигляді книги.

На прикладі такого кібер-активізму, ми бачимо, що соціально активні художники не лише вступають в безпосередню взаємодію із громадянами, але і використовують різноманітні технології для досягнення творчих цілей.  Не обмежені у способах реалізації своїх ідей та варіантах донесення їх до глядача, митці створюють проекти із використанням сучасних медіа. Це може бути фотографія, відео, інсталяція, віртуальна реальність, аудіо, цифрові технології та інструменти.

Творчість американського медіа-художника Баєта Росса Сміта є яскравим прикладом використання нових медіа технологій для створення соціально активного мистецтва. Разом із Крісом Джонсоном, Хенком Уіллісом Томасом та Камалом Сінклером він створив проект “Question Bridge: Black males” («Міст запитань: чорношкірі чоловіки») спрямований на руйнування стереотипів та упередженого ставлення до чорношкірих громадян в американському суспільстві.

Для проекту художники записали більше 1600 відео-інтерв’ю з чоловіками у 9 містах Америки. Змонтувавши записи, вони зробили провокаційну відео-інсталяцію, яка починаючи з 2012 року була виставлена у більш ніж 30 музеях світу.

Інсталяція стала документацією щирого діалогу між чорношкірими чоловіками з різних куточків Америки. Художники просили своїх героїв ставити запитання на камеру, а інших – відповідати. В результаті, відбувся обмін міркуваннями, ідеями, поглядами, сподіваннями та настроями між незнайомими людьми. Таким чином, тут художник виступив в ролі посередника та створив можливість відкритого спілкування між представниками однієї громади на теми, що їх хвилюють.

Також, щоб залучили ще більшу аудиторію та побудувати діалог в спільноті чорношкірих американців, художники створили інтерактивний сайт проекту та мобільний додаток. Кожен може записати свої запитання та відповіді. Така проста, на перший погляд, мистецька ініціатива тепер об’єднує людей зі всієї країни та надає їм можливість взаємодіяти, спілкуватися та обмінюватися життєвим досвідом.

Учасники проекту “Question Bridge: Black males” також створили безкоштовний навчальний курс для учнів старшої школи. Програма спрямована на подолання розриву між поколіннями та передачу досвіду, як стати успішним чорношкірим американцем в США та долати бар’єр стереотипів та упереджень.

Виступаючи голосом тих, хто потребує підтримки та інклюзії, художники виносять проблеми в публічний дискурс. Відійшовши від «виготовлення» художніх творів в майстерні, вийшовши в реальний світ та почавши спілкування з реальними людьми, митці створюють проекти, які стають потужним рушієм змін.

Автор: Аліна Комісар, культуролог, куратор галереї Американського дому

З 8 лютого по 3 березня в Американському домі проходитиме виставка Баєта Росса Сміта “Discernment”, яка включатиме 5 медійних проектів. Також 17 та 18 лютого у всіх бажаючих буде можливість відвідати воркшоп та серію лекцій у Києві та Харкові. Слідкуйте за оголошеннями на сторінці Американського дому у Facebook та на сайті.

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах

• Сари Торнтон 33 митці у трьох актах (Ай Вейвей, Джефф Кунс, Марина Абрамович, Демієн Гьорст та ін.),
• Уілла Гомперца Що це взагалі таке? (150 років сучасного мистецтва в одній пігулці),
• Грейсона Перрі Не бійтесь галерей (як сприймати та оцінювати мистецтво),
• Галини Скляренко Сучасне мистецтво України (нариси мистецтвознавчині),
• Александра Брея Нескучное собирательство (про найкращу приватну колекцію XIX-XX ст.),
• арт-виданні 25 років присутності (80 портретів сучасних українських авторів),
• Бріджит Квінн Неймовірні: 15 жінок, які творили мистецтво й історію (15 геніальних жінок-художників)