Музей коштовностей: ювелірні квітки взимку

chernozem.info 18.02.2018

Музей коштовностей України (філіал Музею історії України) зробив цікавий проект

ТЕНДІТНА МИТЬ ТОРКАЄ ВІЧНІСТЬ.

ОБРАЗ КВІТКИ У ТВОРАХ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЮВЕЛІРІВ,

який і відбувався з 21.11.2017 по 21.01.2018

Цікавий він, по-перше, складом учасників і їх віком – від 22 до 89 років – серед яких: Асанов Айдер (Бахчисарай), Балибердін Володимир (Київ), Барбалат Олександра (Київ), Венгер Олександр (Одеса), Калюжна Тетяна (Донецьк – Київ), Карпова Ірина (Київ), Квіткова Маргарита (Київ), Келлерманн Ярослава (Полтава), Котельницька Майя (Одеса), Kochut. Handcrafted Jewelry (Ужгород), Лазоряк Світлана (Київ), Lavichuza Enamel (Київ), Оровецький Юрій (Київ) Palamarchuk Jewelry (Київ), Столяр Максим (Київ), Хоменко Віталій (Київ), Якимова Оксана (Київ), Ястреб Олена (Київ).

По-друге, проект цікавий розмаїттям художніх жанрів та технічних і технологічних прийомів – лиття, гравіювання, гаряча емаль, перегородчаста емаль, філігрань, різьблення, художнє моделювання тощо.

З деякими учасниками проекту та їхніми роботами – завдяки наданому оранізаторами каталогу – CHERNOZEM знайомить нижче:

АСАНОВ АЙДЕР: “Філігрань є в багатьох народів: в Індії, в Японії, в Китаї, в арабських країнах. Те, що ми робимо, я називаю кримсько-татарською філігранню. Її відмінність – в узорах близьких до природи. В основному наші орнаменти відтворюють рослинний світ. Філігранщик – це художник, музикант, філософ. Постійно потрібно бути в пошуку. Придумувати – найскладніше в нашій професії. Мені зараз 89 років, і тільки любов до цієї краси продовжила моє життя…”

risunok1

risunok2

Гарнітур «Мelevshe» («Фіалка»). Срібло, філігрань. 2017 р.

Кримськотатарський костюм не можна уявити без прикрас, виконаних у техніці скані або філіграні. Ці прикраси більше нагадують мереживо: важко усвідомити той факт, що перед очима міцний і непокірний метал. У руках майстра срібло стає слухняним. Але якби не Айдер Асанов, то давня техніка
кримсько-татарської філіграні могла б бути втраченою. Він відродив майже забуте ремесло.

***

БАЛИБЕРДІН ВОЛОДИМИР: “Особливим достоїнством художника є усвідомлення своєї автентичності та вміння передати у мистецькому творі особливості культури, традиції свого народу, своєї країни. Україна має багатовікові традиції, історію, культуру, яка є невичерпним джерелом натхнення. Одним із найважливіших завдань сучасного художника є вивчення, інтерпретація та творче переосмислення надбань минулого, що особливо важливо в умовах глобалізації світу”.

risunok4

Підвіска «Квітка кохання». Срібло, перламутр. 2015 р.,
Брошка «Квіткові мрії». Срібло, перламутр, циркони. 2010 р.

risunok5

Каблучка «Квітка кохання». Срібло, перламутр. 2007 р.
Підвіска «Ранкові квіти». Срібло, перламутр. 2009 р.
Підвіска «Дерево життя». Срібло, перламутр, 2006 р.

Багатогранний майстер володіє різними техніками ювелірного мистецтва. Особливо цікавим є втілення образу квітки в різьбленні по перламутру. Мерехтливе сяйво перламутру перетворює його у матерію, подібну до живої, а вписані в орнаментальні форми квіти стають воскреслими символами і оберегами.

***

ТЕТЯНА КАЛЮЖНА: “Дуже часто у пошуках вражень ми вирушаємо в далекі краї, натомість, рідна земля здатна дивувати своїми багатствами не тільки пересічних людей, а і фахівців. Заповідник «Дружківські скам’янілі дерева» став об’єктом паломництва палеонтологів. На території близько одного гектару на поверхню землі виходять відклади рихлих пісковиків кам’яновугільного періоду з вмістом окремих скам’янілих стовбурів хвойних дерев-араукарій. їх вік сягає 200 мільйонів років. Ці велетні довжиною понад 20 метрів росли в часи динозаврів, морських рептилій і велетенських комах. Серед рослин домінували хвощі, папороть, гінкгові та деревоподібні рослини від 20 до ЗО метрів заввишки. В своїх роботах я використовую і араукарії, і вугілля… Взагалі, прагну показати світові: природа потребує тісного зв’язку із нами, щоб не розчинитися в сучасній круговерті.”

risunok10

Серія «Гравітація». Золото, опали, бурштин, турмалін, цитрин, діаманти, перламутр, сапфіри, лейкосапфіри, топази. 2016 р.

«Ювелірними прикрасами можна творити мистецтво», – девіз Тетяни Калюжної, чий вагомий внесок у розвиток української культури і мистецтва відзначений медаллю Верховної Ради України. У серії «Українські орхідеї» вона об’єднала Україну мистецькими засобами. Бурштин, який видобувають на заході, вугілля зі сходу і цитрин із центральних областей нашої країни постали із глибин, щоб розповісти історію про мир.

risunok9

Каблучки із серії «Українські орхідеї». Срібло, араукарії, бурштин, цитрин, вугілля. 2016 р.

***

ІРИНА КАРПОВА: Чи можна досягти абсолютної досконалості? Чи момент долання вершини відкриває нові манливі горизонти, які весь час змушують рухатися вперед? На такі думки наштовхують ювелірні твори Ірини Карпової. Визнана на міжнародному рівні родинна ювелірна компанія «Karpov&Karpova Jewellery», яку вона очолює разом із сином Ігорем, постійно у пошуку нових форм і художніх образів. Результат творчого пошуку – це прикраси, від яких перехоплює подих.

risunok11

 Брошка «Хризантема». Золото, бурштин, діаманти. 2014 р.
Брошка “Хризантема” Ірини Карпової стала експонатом, що набрав найбільшу кількість схвальних відгуків відвідувачів виставки “Тендітна мить торкає вічність”.

risunok12

Каблучка «Павук». Золото, ебенове дерево, діаманти, бурштин. 2014р.
“Як маленький павучок, причаївся у золотій чаші чорний рухливий діамант. Три бурштинові кулі, наче сонячні плями, запалюють діамантову росу на павутинні…”

Твори із бурштином найточніше розкривають тему виставки: цей камінь – своєрідний фіксатор часу, який торкається вічності, закарбовуючи миті минулого.

КАЛЛЕРМАНН ЯРОСЛАВА: «Татуювання» – це історія сокровенного. Чогось, що приховане під нашою шкірою або ж вибите невидимими фарбами на тілі.Чогось, що ми покажемо лише найближчому, тому, хто в змозі зрозуміти. Чогось, що має значний вплив на наше життя і виривається назовні у вигляді творчості – музичної, художньої, писемної. Однак поки «воно» ховається всередині, існує небезпека втрати. Ідея ж крихка і нетривала, як квітка-минає час, і слід по ній зникає. А, отже, carpe dieml” (Проект створено на основі монохромного ескізу Еріка Зайлера.)

risunok13

 

risunok15

Підвіска «Дукач Дюрера». Срібло, перегородчаста емаль. 2016 р.

“Захоплення українською традиційною прикрасою та перегородчастою емаллю привели мене до спроби створення власного бачення дукача. Проект поєднує у собі як українські (традиційна форма, візерунок на брошці за мотивами творчості Василя Кричевського), так і західноєвропейські впливи (алюзії до європейської медальєрної традиції, використання емалі, портрет рудоволосої венеційки А. Дюрера на підвісці). “Дукач Дюрера” може видатися золотарським оксимороном, грою у схрещення декоративних елементів; для мене ж він є ілюстрацією перебування української золотарської традиції в європейському контексті.”

КОТЕЛЬНИЦЬКА МАЙА:В світовому ювелірному мистецтві останніх років відчувається вплив мінімалізму. Прикраси мають бути простими, легкими, такими, щоб зручно було носити щодня. Попит породжує пропозицію, і тепер в ювелірних виробах менше каменів, геометричні форми, золото поступилося сріблу.”

risunok16 risunok17

Кольє «Аметистова квітка». Дерево, срібло, аметист. 2015р.
Брошка «Трави». Латунь, дерево. 2014 р.

Особливо приваблюють майстриню природні матеріали: дерево, кераміка, каміння. Комбінуючи різні фактури, вона отримує цілі світи, які вбирають у себе енергію стихій.

***

БРАТИ КОЧУТ: ІГОР, ЮРІЙ, РОМАН

«Kochut. Handcrafted Jewelry» – ювелірний бренд, відомий не лише в Україні. У жовтні 2017 року ювелірна спільнота співраділа новині про те, що у Відні відкрився магазин «Ека», де представлені роботи молодих і талановитих українців.

risunok19

Підвіска «Ромашка». Срібло, цитрин. 2016 р.
Підвіска «Гілка сакури». Срібло, рубіни. 2016 р.
Каблучка «Пташка». Срібло, золото, діаманти. 2017 р.
Каблучка «Ельфійська квітка». Срібло, перлина. 2017 р.

risunok20

Каблучка «Едельвейс». Золото, цитрин, діамант. 2017 р.
Каблучка «Квітка дерева». Срібло. 2015 р.
Каблучка «Ранкова квітка». Срібло. 2017 р.

Хлопців завжди приваблювала дія: історична реконструкція, фаєр-шоу, і в ювелірних творах майстрів є динаміка і якась таємничість давнини…

ОРОВЕЦЬКИЙ ЮРІЙ: Коли ви дивитеся на прикраси, то бачите лише камені, огранку, коштовний метал. Майстер же бачить історію. У ювеліра е можливість зробити витончену річ, яка примусить жінку відчувати себе унікальною. Людство існуватиме до тих пір, доки у жінок буде пристрасть до прикрас, а у чоловіків – пристрасть до жінок.”

risunok23

Брошка «Дзвіночки». Золото, кварц, аметист. 2017 р. (Співавтор Zalizко К)

Легенда про дзвіночки: “Богиня краси Венера мала дивне дзеркало: в ньому можна було побачити красу некрасивих речей. Але якось чарівна річ загубилася. Венера поскаржилася сину, і Купідон вирішив будь-що повернути матері дзеркало. Та пастушок, який його підібрав, так дорожив своєю випадковою знахідкою, що нізащо не бажав віддавати. Розгніваний Купідон випустив стрілу в руку юнака. Але краса і злість несумісні: дзеркало впало і розсипалося із ніжним тихим дзвоном, а на місці уламків виросли квіти…”

***

PALAMARCHUK JEWELRY. Борис і Ярослава Паламарчуки – засновники «Palamarchuk Jewelry». Ця ювелірна творча майстерня працює у складних техніках гарячої емалі: емалевий живопис по гільйоше, ліможська мініатюра, портретний емалевий живопис.

risunok24

Сережки «Стрімкі мрії». Золото, емаль, сапфіри, діаманти, рубіни. 2016 р.

СТОЛЯР МАКСИМ: “Я з радістю передаю досвід та знання, отримані мною протягом життя, віддаю знання тим, хто бажає вчитися, бажає бути кращим. Я навчаю їх, а вони мене… Дякую Богу за його підтримку.”

risunok25

Для виставки, що розкриває образ квітки, майстер запропонував ювелірний твір «Чілійський перець»: “Народжується життя… Яким воно стане тоді, коли проросте? Чим зможе визріти? Чи дасть себе зірвати, коли прийде час? Такий художній образ цього ювелірного твору.”

***

ХОМЕНКО ВІТАЛІЙ

Ювелірне мистецтво України неможливо уявити без Віталія Хоменка. Майстер все життя не лише створював зразки ювелірного мистецтва, які були еталоном для інших майстрів, а й намагався об’єднати художників-ювелірів України.
Початок його шляху прийшовся на 1960-ті. Використання коштовних металів тоді було заборонене, але Віталій Хоменко домігся офіційного дозволу працювати зі сріблом. Десять років він обіймав посаду голови секції декоративно- прикладного мистецтва Київської організації Національної спілки художників України. Головну увагу Віталій Хоменко звертав на розвиток авторського декоративного мистецтва. У 1983 році, запросивши до участі 26 художників різних видів мистецтва, він створив творчу групу.
Для нашої виставки майстер запропонував ювелірні прикраси, які є технічно бездоганними і дуже цікавими за глибиною художніх образів.

risunok27

Брошка із серії «Квіти в жезлах Меркурія». Срібло, золото, моховий агат, перламутр, аметист, гранат. 2013 р.
Брошка із серії «Квіти в жезлах Меркурія». Срібло, золото, агат, морион, гранат. 2013 р.
Гарнітур «Аборигени планети Земля ». Срібло, золото, емаль, цитрин, гранат.2012 р.

risunok28

Брошки із серії «Вода, що тече». Срібло, опал, аметист. 2013 р.

___________________________________________________

В організації виставки брали участь співробітники Музею історичних коштовностей України – філіалу Національного музею історії України: Білан Ю., Вітрик І., Дженкова О., Іваненко Н., Клочко Л., Палатна С., Фрасинюк О., Хардаєв В., Шарапата О.; співробітники Національного музею історії України: Дереклєєв В., Клочко Д., Кривенко М., Рудий О., Савченко Т., Саражина Л.

Куратор виставки Ірина Удовиченко, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Історія ювелірного мистецтва в Україні» iryna_udovychenko@ukr.net

Використані фото, надані ювелірами та І. Вітрик

_________________

*МУЗЕЙ ІСТОРИЧНИХ КОШТОВНОСТЕЙ УКРАЇНИ:
• розташований на території Києво-Печерської лаври у Ковнірівському корпусі
• відкритий для відвідувачів як філія Національного музею історії України в 1969 році
• фонд нараховує понад 50 тис. предметів із коштовних металів і каменів від доби бронзи до сучасності
• археологічні колекції скіфо-античної та середньовічної доби виставлені в п’яти горішніх залах
• декоративно-ужиткові та культові речі ХУІ-ХХ століть експоновані у чотирьох залах першого поверху

 

Матеріали на схожі теми

Коментарі