Замовити книгу "Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі". Вілл Гомперц

Намалюю те, що думаю: як українці виражають свою позицію у плакатах

chernozem.info 01.07.2020

Намалюю те, що думаю: як українці виражають свою позицію у плакатах

Без плакатів важко сьогодні уявити акцію протесту чи мітинг. Адже це найкоротша, найзручніша та водночас найдоступніша форма для демонстрації власного ставлення до певного явища, процесу чи персоналії.

І зовсім необов’язково бути членом Спілки художників України для того, щоб плакат звучав переконливіше, адже він може існувати і як малюнок, і як текстове  повідомлення від будь-якої людини.

Незважаючи на те, що у часи Союзу плакат привласнила радянська влада, яка мала абсолютну монополію на інформацію – передбачувану та однобоку – сьогодні плакат став способом самовираження уже самого автора, його інтелектуальним та творчим надбанням. А за період незалежності зазнав кілька суттєвих трансформацій.

До речі, такий індивідуалістський тренд у плакатному мистецтві з’явився не відразу. Самі плакатисти відзначають, що під час Помаранчевої Революції основний тон задавали опозиційні політики зі сцени, а не активісти та художники, представники креативної індустрії. А от справді індивідуальних рис він набув під час Революції Гідності. Тоді відбувся справжній вибух плакатного мистецтва в незалежній Україні, а Київ, за словами Віктора Тригубова, засновника Музею плаката, перетворився тоді на плакатну столицю світу.

Плакати, які створив Майдан

На відміну від подій 2004 року Революція Гідності стала проявом абсолютної самоорганізації українців. Більшість зв’язків між людьми мали не вертикальний, а горизонтальний характер. Це, в свою чергу, дало більше можливостей для креативу та самовиявлення. А гасло на одному із найвідоміших плакатів «Я – крапля в океані, який змінить Україну» від спільноти дизайнерів «Страйк Плакат» визначило сам характер протестів: я – лише крапля, але з мільйонів таких самих, як я, утворюється цілий океан. Кожен почав відчувати свою значущість та відповідальність за подальший перебіг подій.

Плакат «Я – крапля в океані»
Плакат «Я – крапля в океані»

З часом з одного плаката («Я – крапля в океані») виріс цілий окремий проєкт, який став фейсбук-спільнотою художників. Згодом з’явився ще один – «Страйк Плакат» – де всі бажаючі могли знайти, завантажити і роздрукувати собі відповідний плакат, скажімо, для мітингу.

Після перемоги революції «Страйк Плакат» ще деякий час зберігав свою активність в межах кампанії опору російській окупації Криму. А саме гасло «Я – крапля в океані» стало, у позитивному сенсі, вірусним – до сьогодні інколи його ще можна зустріти на просторах інтернету. Апелюючи до нього, активісти та громадські діячі нагадують про ту відповідальність, яку українці взяли на себе під час останнього Майдану.

Окрім «краплі», на Майдані були ще й інші мистецькі твори – кривава ялинка, картина «Бачу справи твої, людино» київського художника-монументаліста Олександра Мельника, з якою він простояв  протягом всієї революції; стріт-арт художник #Sociopath створив триптих з портретів культових українських діячів Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки, зображених у вигляді учасників Революції Гідності, та цитат з їхніх творів. «Ікони Революції» – як їх ще називають – носили статус пам’ятки історії та були визнані частиною експозиції Музею Майдану.

Плакат «Бачу справи твої, людино». Фото Катерини Аврамчук
Плакат «Бачу справи твої, людино». Фото Катерини Аврамчук

Також протягом всього Майдану час від часу з’являлись чисельні інтерпретації розробленого англійцями ще під час Першої світової війни плакату «Keep Calm and Carry On» («Зберігайте спокій і ведіть далі»). Одна з них – плакат книжкового дизайнера Іллі Стронґовського «Я українець, і я не можу зберігати спокій».

Роботи українського вуличного художника Sociopath «Ікони Революції» згодом видалили з фасаду будинку на Грушевського, 4. Фото з Fb-сторінки Sociopath
Роботи українського вуличного художника Sociopath «Ікони Революції» згодом видалили з фасаду будинку на Грушевського, 4. Фото з Fb-сторінки Sociopath

Не дарма культуролог, мистецтвознавець Наталія Мусієнко написала велике дослідження під назвою «Мистецтво Майдану» – революційні події кількох місяців дали матеріалу на цілу книгу, а намальовані плакати – на цілий музей. Саме під час Революції з’явився перший і поки єдиний у Європі, офіційно зареєстрований музей плаката у Пирогово.

А що з плакатом сьогодні?

І сьогодні проходять регіональні та загальноукраїнські конкурси, акції та флеш-моби, в яких просять створити плакат. І хоча такі ініціативи вже ніяк не стосуються тематики Майдану, плакат вже встиг проникнути у наше життя.

Так, восени 2018 року у Львові провели Бієнале довіри. Одним із етапів ініціативи став загальноєвропейський конкурс плакатів на тему довіри.

Робота Ірини Лисенко (м. Київ), 1 місце
Робота Ірини Лисенко (м. Київ), 1 місце

 

Робота Олександри промської (м. Рівне), 2 місце
Робота Олександри промської (м. Рівне), 2 місце

 

Робота Ольги Левчук та Сергія Клепика (с. Новосілки, Київська обл.), 3 місце
Робота Ольги Левчук та Сергія Клепика (с. Новосілки, Київська обл.), 3 місце

Окрім масштабних акцій протягом останніх кількох років з’являлись і влучні поодинокі твори окремих дизайнерів чи креативних агенцій як реакція на ту чи іншу подію.

Так, на звільнення 24 українських моряків та 11 політв’язнів із російського полону, у вересні минулого року креативна агенція TABASCO відреагувала плакатом. Його створив арт-директор агенції Артем Гусєв.

Ілюстрація із fb-сторінки TABASCO
Ілюстрація із fb-сторінки TABASCO

Щоправда, це не до кінця плакат в класичному розумінні цього слова. Не такий, що «чіпляє» за лічені секунди. Це, скоріш, плакат-ребус, СММ-продукт, для розуміння якого необхідно хоча б мінімально орієнтуватися у контексті та дещо більше часу для його інтерпретації.

До слова, на кожну серйозну подію чи дату в Україні відомий художник із Харкова Нікіта Тітов реагує плакатами, які він публікує на своїй фейсбук-сторінці. Каже, те, що він від початку трактував як власний ЖЖ, згодом набуло зовсім іншої форми. На сьогодні це вже досить популярна фейсбук-сторінка зі своїми фанами та підписниками, а Нікіта Тітов став тим, хто створює намальовані тренди нового дня.

Із останнього від Тітова – у контексті війни на Сході та пандемії коронавірусу – зображення у вигляді пів обличчя воїна та пів обличчя лікаря, з яких автор «зібрав» одну людину, бо кожен з них захищає країну на своєму фронті. А нещодавно це зображення перетворилось на поштову марку.

Ілюстрація із сайта ukrposhta.ua
Ілюстрація із сайта ukrposhta.ua

З огляду на всі ці позитивні історії з плакатом, які дали поштовх для розвитку цього мистецького руху у наш час, ми в Центрі спільних дій, у контексті місцевих виборів, хочемо дати можливість усім творчим людям проявити себе та висловити  позицію щодо того, яка їхня роль у системі місцевого самоврядування свого міста чи громади, чи потрібно співпрацювати із місцевою владою та як впливати на її рішення. Саме тому, ми оголосили конкурс плакатів «Твоя влада. Знай своє місце» й очікуємо, що у межах конкурсу, плакат стане дієвим візуальним інструментом, який зможе об’єднати митців та менеджерів, бізнесменів та громадських активістів, представників місцевої влади та мешканців громад навколо проблеми ефективної і системної співпраці один із одним та ухвалення якісних рішень. Роботи приймаємо до 30 липня. Детальніше про конкурс на нашому сайті.

7

І ще одна приємна новина: після оголошення результатів конкурсу автори найкращих робіт отримають цінні подарунки від наших спонсорів, а їхні роботи будуть доступні не лише в онлайн-просторі, а й на виставках у столиці та інших містах України.

Згодом ці плакати можуть стати настінними та настільними нагадуваннями про те, що державотворення – процес безперервний, тому вимагає нашої постійної залученості і контролю виконавців з боку громадян. І хто знає, можливо, саме ваша, втілена у плакаті, думка стане тою основною ідеєю, з якою ваш сусід чи колега підуть на місцеві вибори.

І пам’ятаймо: країна не твориться з людей, яких ми обираємо, державотворення – це невпинна співпраця всіх учасників процесу.

Таїсія Алексєєва,

журналістка Центру спільних дій

_______________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Матеріали на схожі теми

Коментарі