Замовити книгу "Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі". Вілл Гомперц

Окуповані скарби України: як запобігти розкраданню культурних цінностей у Криму

chernozem.info 21.02.2018

Проблема збереження рухомих і нерухомих пам’яток культури стоїть перед Україною як ніколи гостро: десята частина музейного фонду — понад мільйон експонатів — знаходяться на території окупованого Криму. І це не враховуючи архівів та бібліотек.

Сотня громадян нашої країни входять в національний комітет ICOMOS — Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць. Це неурядова громадська організація, яка відіграє провідну роль у світовій пам’яткоохоронній діяльності. Була заснована 1965 року і зараз нараховує 9500 членів у 144 країнах, 110 національних комітетів. Кожен член ICOMOS має бути практиком хоча б в одній з таких сфер: архітектура, археологія, археографія, історія, охорона культурної спадщини.

Палац Еміра Бухарського. Ялта.
Палац Еміра Бухарського. Ялта.

В Україні три терміни (по три роки) президентом національного комітету ICOMOS був художник, архітектор, громадський діяч Микола Яковина: з 2007 по 2016 роки. Зараз президентом є Микола Гайда, архітектор-реставратор зі Львова. Яковина перейшов у статус почесного президента, має дорадчий статус. Таким чином, організація сприяє тому,  щоб “вливалася” свіжа кров.

Микола Яковина
Микола Яковина

Микола Михайлович продовжує опікуватися питаннями охорони культурної спадщини, і наприкінці 2017 року їздив на Генеральну асамблею ICOMOS в Індію. Там він нагадав про проект резолюції свого авторства, яку прийнято в листопаді 2014 року на Генасамблеї у Флоренції. Основна вимога резолюції — про те, щоб виконавчий комітет ICOMOS у тісній співпраці з ЮНЕСКО забезпечив моніторинг ситуації за контролем культурної спадщини в окупованому Криму. “Великим досягненням вважаю констатацію факту приналежності території Криму до України у цій резолюції, — каже Микола Яковина. — А результату чекаємо і досі. Українська держава поки що не запросила до нас моніторингову місію; розгублені керівники досі не визначилися з позицією щодо агресора. Низка причин внутрішньо-політичного характеру не мають стати перешкодою за контролем об’єктів, які є у Списку всесвітньої спадщини, бо це надбання всього людства. Через представництво України при ЮНЕСКО, через наших дипломатів у Парижі будемо діяти й таки дочекаємося моніторингової місії. А поки що інформуємо громадськість про Крим і про загрози, які постають там для нашої культурної спадщини”.

screenshot_1

Окуповані скарби

Зараз російська окупаційна влада почала так звану “реставрацію” одного з 38 об’єктів Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника: на мечеті знято покрівлю — татарську черепицю минулих століть, автентичність та унікальність якої не викликають жодних сумнівів. До того ж, російські “реставратори” розпиляли 20 сволоків (конструктивні балки перекриття) — станом на 2013 рік тільки 10% цих балок потребувало заміни.

“Не викликає сумнівів, що Росія у Криму порушує універсальні міжнародні критерії, окупаційна влада незаконно переміщує культурні цінності, — розповідає Яковина. — Інформацію про тамтешній стан справ отримуємо через приватні контакти, зв’язок зі зрозумілих причин дуже ускладнений. Маємо, наприклад, список кількадесяти російських археологів, які діють всупереч міжнародним правилам, беруть участь у розкопках на півострові. Не тільки за повідомленнями преси знаємо, що у Криму пройшов атрибуцію артефакт — кістяна сопілка часів палеоліту (тобто віком 5000 років), і вона поїхала до РФ ніби-то на реставрацію…”

До того ж, зараз на чорному ринку, за інформацією Яковини, сплеск пропозиції античних артефактів, які явно мають кримське походження.

Загалом у Автономній Республіці Крим відповідно до переліків, сформованих до окупації, під охороною української держави перебувало понад 12 тисяч пам`яток нерухомої культурної спадщини та 27 державних музеїв, у тому числі виняткові комплекси — фортеця у Судаку, палаци у Ялті тощо. Додаймо ще понад 2000 тисячі нерухомих пам’яток на території міста Севастополя. І там тільки Національний заповідник “Херсонес Таврійський” мав 210 тисяч музейних предметів у своїх фондах.

Національний заповідник “Херсонес Таврійський”
Національний заповідник “Херсонес Таврійський”

У цілому, чверть відвідувань усіх українських музеїв і заповідників припадала саме на кримські.

В Україні багато й іншої світової спадщини, окрім Криму

Навіть людина, далека від мистецтва, має знати про “Всесвітню спадщину ЮНЕСКО” — часто під час мандрівок в інші країни чуємо, що ті чи інші об`єкти занесені ЮНЕСКО до Списку всесвітньої спадщини. Так от — саме ICOMOS виступає експертом щодо надання пам’яткам високого статусу об’єкта Всесвітньої спадщини. Туди входять визначні культурні та природні місця та об’єкти, що вважаються надбанням усього людства. Відповідна “Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини” була прийнята 1972 року.  Україною ратифікована 1988 року.

Зараз в Україні сім об`єктів, внесених до Світової спадщини ЮНЕСКО:

  • Софійський собор з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська лавра (по суті, стародавній Київ),
  • історичний центр Львова,
  • Резиденція митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях,
  • геодезична Дуга Струве (мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, чотири з яких знаходяться в Україні),
  • античний Херсонес Таврійський із Хорою довкола нього,
  • дерев`яні церкви Карпатського регіону (транскордонна номінація — у список внесено 8 церков з території України і 8 з території Польщі),
  • букові праліси Карпат.

Існує ще й попередній список — об`єкти, які в процесі підготовки відповідного досьє на отримання почесного статусу в Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Таких в Україні 16: пам’ятки історичного центру Чернігова; культурний і природний ландшафт Канева включно з могилою Тараса Шевченка; Кам’яна Могила біля Мелітополя; заповідник Асканія-Нова; Національний дендрологічний парк “Софіївка”; природний і культурний ландшафт Кам`янця-Подільського тощо. Чверть із цих 16 об`єктів — у Криму: столиця кримських ханів Бахчисарай, Скельні міста – так звана «Кримська Готія», Генуезька фортеця у Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія. Навіть у так званому Попередньому списку Всесвітньої спадщини ці об`єкти вже під захистом світового співтовариства. Україна, у свою чергу, має  підвищені зобов`язання і має пильнувати за цими пам`ятками, що  зараз ускладнила окупація півострова.

Процедура надання пам’ятці престижного статусу “світової спадщини” може займати багато років. Національний комітет ICOMOS причетний до формування і супроводження досьє на пам’ятки. Досьє — це своєрідний паспорт, де є і назва, і координати розташування, і висновки фахівців, а також література, документальні джерела, експертні висновки, мапи, креслення, фотографії, малюнки та вказані рекомендації щодо засобів захисту у випадку небезпеки тощо.

Але багато залежить і від місцевої влади: так, за словами Миколи Яковини, Чернігів вже 28 років ніяк не завершить роботу над формуванням необхідних документів! А от у Харкові перейнялися конструктивізмом, і “легко пішло” — Держпром незабаром внесуть до Світової спадщини ЮНЕСКО.

“Місцева влада вже цього року планує міжнародну конференцію, популяризує цю тему, — розповідає Яковина. — Будинок так званого Держпрому — найбільший об`єкт конструктивізму у світі, до того ж, це не окрема архітектурна споруда, а й виразна пам’ятка урбаністики: великий ансамбль з площею і радіальною розв’язкою вулиць”.

Генуезька фортеця (Судак)
Генуезька фортеця (Судак)

План “Б” для Криму

Міжнародне право має в своєму активі Конвенцію про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, прийняту в Гаазі 1954 року. Микола Яковина розповідає, що на самому початку тривожних подій апелював до української влади, найперше до міністра культури Євгена Нищука заніс листа 4 березня 2014 року. У листі виклав покроково весь інструментарій щодо захисту українських пам`яток, і, начебто, Нищук навіть “ходив на Кабмін” з цими пропозиціями. Але і досі авторитетні експерти у світі дивуються, чому Українська держава так кволо захищає своє культурне надбання на окупованих територіях.  Правда, у Національній комісії у справах ЮНЕСКО почали прислухатися до українського комітету ICOMOS, і 19 січня 2018 року постановили провести публічні експертні слухання про можливість вжиття дій у рамках конвенції 1954 року. Ця конвенція передбачає звернення країни, що зазнала агресії, до третьої сторони як країни-покровительки. Наприклад, Україна звертаємося до Нідерландів, щоб ця країна захищала нашу спадщину на окупованих територіях. Нідерланди призначають Генерального комісара, захищеного міжнародним дипломатичним статусом, який матиме доступ до культурних цінностей на окупованій території і забезпечуватиме контроль за станом пам’яток: аби не було переміщень і втручань.

screenshot_2

Автор: Катерина Лебедєва

Матеріали на схожі теми

Коментарі