Інститут проблем сучасного мистецтва оголошує Open Call для участі в новому колективному проєкті «Алхімія мотивації»

На якому би рівні розвитку не перебувало суспільство – люди схильні до тих самих психічних проблем, що і тисячі років тому.

Змінюються культурний бекґраунд, рівень життя та технічні засоби, а колективне несвідоме шукає знайомі ще з античності архетипи, яким настав час втілитися в сучасних блогерів, зірок або тролей.

Тільки для їх виклику сьогодні не треба читати заклинання, достатньо написати коментар додавши спеціальні символи, іконки або теги.

На цьому тлі функціональний спектр давніх містичних знань, зокрема, алхімії здається просто дитячою забавкою, адже сучасна хвиля окультизму, використовує не тільки зірочки та смайлики, а й секретні коди програмного софту.

Але насправді алхімія більше нагадує історичну репетицію віртуальної реальності, яка тільки сьогодні отримала сприятливі політ-технологічні умови для свого існування. Вона, попри всі звинувачення в єресі, алегорично зобразила вплив різних стимулів на формування індивідуальної мотивації, показавши як трансмутація архетипів призводить до когнітивного дисонансу. Знання алхіміків та гностиків досі не розгадані. Втім, вони мають право на свої секрети. Хоча б з огляду на те, що розгадування містичних таємниць є одним із фундаментальних стимулів всіх часів та народів, без якого людина – це просто біоробот на службі у власних амбіцій утопічної ідеології.

Просвітницька парадигма вселила віру, що коли світло науки розвіє темряву релігійно-містичних уявлень – нарешті настане щаслива епоха свободи, рівності та братерства. Але виявилось, що ні послаблення релігії, ні інтернет-енциклопедії, ні навіть свобода висловлювання прямо не впливають на сумарну долю щасливих, розумних та просвітлених.

Адже індивідуальна мотивація, формується не тільки завдяки, а і всупереч обставинам. Та зазвичай тільки так вона і стає найсильнішою.

Більшість свого еволюційного становлення людство черпало мотивацію з релігії та містики, і за якихось кілька століть відбувся поворот до прагматичного атеїзму. Тож питання навіть не в тому, чи був це правильний крок, просто варто знати, чи є у Прогресу рецепт мотивації, крім грошей, слави, насилля та антидепресантів?

Керівник проєкту: Ігор Абрамович.

Куратори: Андрій Сидоренко, Ірина Яцик, Олександра Халепа.

Заявки на участь у проєкті приймаються від художників до 5 грудня 2019 р. на електронну адресу: ipsmproject@gmail.com.

Інформаційні партнери: Chernozem, InArt, Arts Looker

________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

• Філіп Гук Галерея пройдисвітів (історія мистецтва й арт-дилерів)
• Діана Клочко 65 українських шедеврів. Визнані й неявні (65 шедеврів українського мистецтва)
• Роберт Шор Благай, кради і позичай (митці проти оригінальності)
• Майкл Берд 100 ідей, що змінили мистецтво (поворотні моменти історії мистецтва: від малюнків у печерах до стріт-арту),
• Сара Торнтон 33 митці у трьох актах (Ай Вейвей, Джефф Кунс, Марина Абрамович, Демієн Гьорст та ін.),
• Вілл Гомперц Що це взагалі таке? (150 років сучасного мистецтва в одній пігулці),
• Вілл Гомперц Думай як митець (правила креативного мислення, що працюють за будь-яких обставин)
• Грейсон Перрі Не бійтесь галерей (як сприймати та оцінювати мистецтво),
• арт-видання 25 років присутності. Сучасні українські художники (80 портретів сучасних українських художників),
• Бріджит Квінн Неймовірні: 15 жінок, які творили мистецтво й історію (15 геніальних жінок-художників)
• Григорі Козлов Замах на мистецтво: арт-детектив (розкриття таємниць мистецтва)
• Марина Абрамович Пройти крізь стіни (автобіографія зірки сучасного перформансу)
• Дон Томпсон Помаранчевий надувний пес (буми, потрясіння та жадоба на сучасному арт-ринку)
• Галина Скляренко Українські художники: з відлиги до незалежності. Книга перша (есе про художників)