Куратор: Костянтин Дорошенко (Київ, Україна)

Комісар: Петар Чукович (Petar Ćuković, Подгориця, Чорногорія) 

Учасники проекту:

APL315 (Одеса, Україна), Сергій Братков (Харків-Москва, Україна-Росія), Володимир Будніков (Київ, Україна), Влатка Вуйошевич (Vlatka Vujošević, Подгориця, Чорногорія), Мілка Делібашич (Milka Delibašić, Нікшич, Чорногорія), Віталій Кравець (Київ, Україна), Нікіта Кравцов (Париж, Франція), Матвій Крилов (Херцег Нові, Чорногорія), Роман Михайлов (Харків, Україна), Младен Мілянович (Mladen Miljanović, Баня-Лука, Боснія і Герцеговина), Павла Нікітіна (Pavla Nikitina, Брно, Чехія), Йіржи Пец (Jiří Pec, Брно, Чехія), Каріна Пустовалова (Київ, Україна), Влада Ралко (Київ, Україна), Сініша Радулович (Siniša Radulović, Подгориця, Чорногорія), Камій Саньє (Camille Sagnes, Париж, Франція), Сельма Сельман (Selma Selman, Біхач-Нью-Йорк, Боснія та Герцеговина-США), Зоран Тодорович (Zoran Todorović, Белград, Сербія), Єлена Томашевич (Jelena Tomašević, Подгориця, Чорногорія).

16 серпня в Національному Художньому Музеї Чорногорії в місті Цетіньє (Cetinje) відбудеться урочисте відкриття виставки міжнародної мистецької резиденції «Ісход. Бірючий 019. Чорногорія» (“Exodus. Biruchiy 019. Montenegro”) за участю митців з України, Чорногорії, Франції, Боснії і Герцеговини, Чехії та Сербії. Виставку відвідає Надзвичайний та повноважний посол України в Чорногорії.

В експозиції приймуть учать роботи художників, що протягом трьох тижнів червня жили та працювали на арт резиденції в Гірському Морині (Gornji Morinj). Працюючі над темою «Ісходу» – біблійного символу переходу людей крізь випробування до більш гідного та гармонійного існування, митці розглядали чинники та робили спробу шукати свою версію вихіду з криз в яких опинилося людство у наш час.

Після завершення резиденції до проекту залучився Зоран Тодорович (Zoran Todorović, Белград, Сербія), який надав для майбутніх виставок проекту в Чорногорії та Україні об’єкт зі свого контроверсійного проекту «Теплота», що демонструвався в павільйоні Сербії на 53-й Венеційській бієнале 2009 року. Килим з людського волосся, як символ контролю сучасного суспільства над людиною та її біоматеріалом, спонукав куратора проекту Костянтина Дорошенка та художника Романа Михайлова до перфомансу, документація котрого експонуватиметься в діалозі з роботою Тодоровича.

Сельма Сельман (Selma Selman, Біхач-Нью-Йорк) – володарка премії «Звоно» (Zvono) 2014, що вручається найкращому молодому художнику Боснії і Герцеговини, у 2017 році  – найкращий молодий європейський художник “Trieste Contemporanea Award”, Трієст (ITA), учасниця проекту видання “Forbes 30 до 30 років” в категорії «мистецтво та стиль», лауреат премії “Білий Афроїд” (White Aphroid Award ) за видатні мистецькі досягнення та учасниця 58-ї Венеційської бієнале у 2019 році – представить в експозиції проекту одразу дві роботи: фото та відео-документацію перфомансу 2016 року “Viva La Vida” (з іспанської «живе життя»), який уявляє собою інсценізований спектакль, що поєднує мистецькі історичні та міжнародні культурні тропи та відео-документацію перфомансу “No Space” («Немає Простору»), створеного для цьогорічної бієнале в Венеції.

Сініша Радулович (Siniša Radulović, Подгориця, Чорногорія) – володар премії молодих візуальних художників «Milčik» у 2017р., Гран-прі на Зимовому салоні мистецтв Херцег-Нові у 2016-му, а також нагород за живопис (2011) та відео (2016) на чорногорському художньому салоні «13 листопада» в Цетіньє, представить діджитал прінти Archipelago II (Архіпелаг II), створені спеціально для виставки проекту «Ісход. Бірючий 019. Чорногорія» (“Exodus. Biruchiy 019. Montenegro”).

Також, на виставці будуть експоновані роботи художників, що особисто не приймали участь в мистецькій резиденції, але завдяки плідній роботі з комісаром проекту Петаром Чуковичем (Petar Ćuković, Подгориця, Чорногорія) – чорногорським професором історії мистецтв, комісаром Цетінської бієнале (1991, 1994), членом міжнародного журі Премії ЮНЕСКО 4-ї Цетінської бієнале (2002), директором Національного музею Чорногорії (1995–2007), куратором національного павільйону Чорногорії на Венеційській бієнале (2001, 2005, 2011) та виставок в Австрії, Німеччині, Угорщині, Іспанії, Великій Британії, Чехії та Італії – свої роботи покажуть Младен Мілянович (Mladen Miljanović, Баня-Лука) з Боснії і Герцеговини, Єлена Томашевич (Jelena Tomašević) та Влатка Вуйошевич (Vlatka Vujošević) з Подгориці, Чорногорія.

Міжнародна виставка в Національному Художньому Музеї Чорногорії за участі українських митців триватиме до 29 серпня 2019 року та відбудеться за підтримки Українського культурного фонду та соціального клубу Exodus.

________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

• Філіп Гук Галерея пройдисвітів (історія мистецтва й арт-дилерів)
• Роберт Шор Благай, кради і позичай (митці проти оригінальності)
• Майкл Берд 100 ідей, що змінили мистецтво (поворотні моменти історії мистецтва: від малюнків у печерах до стріт-арту),
• Сара Торнтон 33 митці у трьох актах (Ай Вейвей, Джефф Кунс, Марина Абрамович, Демієн Гьорст та ін.),
• Вілл Гомперц Що це взагалі таке? (150 років сучасного мистецтва в одній пігулці),
• Вілл Гомперц Думай як митець (правила креативного мислення, що працюють за будь-яких обставин)
• Грейсон Перрі Не бійтесь галерей (як сприймати та оцінювати мистецтво),
• арт-видання 25 років присутності. Сучасні українські художники (80 портретів сучасних українських художників),
• Александр Брей Нескучное собирательство (про найкращу приватну колекцію XIX-XX ст.),
• Бріджит Квінн Неймовірні: 15 жінок, які творили мистецтво й історію (15 геніальних жінок-художників)
• Григорі Козлов Замах на мистецтво: арт-детектив (розкриття таємниць мистецтва)
• Марина Абрамович Пройти крізь стіни (автобіографія зірки сучасного перформансу)
• Дон Томпсон Помаранчевий надувний пес (буми, потрясіння та жадоба на сучасному арт-ринку)
• Галина Скляренко Українські художники: з відлиги до незалежності. Книга перша (есе про художників)