У видавництві ArtHuss вийшла книга заслуженого архітектора України Віктора Кудіна — “Свої, Чужі та Інші: Портретні замальовки”. На сторінках книги можна зустріти діячів культури та політиків, колег — архітекторів та художників, членів родини та друзів, а також випадкових незнайомців з різних частин світу. Часовий зріз представлених портретів становить майже півсторіччя.

Також Віктор Кудін став упорядником альбому вибраних карикатур українського художника Анатолія Василенка — “Антологія української карикатури”. Роботи Василенка — це документальне кіно українського народу з його гумором, страхами, забобонами та радощами.

Віктор Кудін: Концептуальна тема книг “Свої, Чужі та Інші: Портретні замальовки” та “Антології української карикатури” — це продовжити показувати і просувати карикатуру так, як ми це робили активно з моменту заснування клубу карикатуристів “Архігум”. Щороку 1 квітня відбувалися виставки членів клубу в Будинку архітектора, це вже була така наша традиція. Члени клубу постійно брали участь у різних міжнародних конкурсах, виставках, де здобували перемогу — маємо майже 1000 нагород із різних країн. 

Книга Анатолія Василенка “Антологія української карикатури” — це безсумнівно чудове видання, тому що сам автор є легендою української карикатури. Я виступив упорядником цієї книги, а соціальна дизайнерка і кураторка Даша Цапенко написала післямову. Я вибрав якраз ті роботи, як, на мою думку, відкривають суть української нації. У книзі нема політики чи чогось схожою, а є гумор Анатолія Василенка з його цитатами до кожної картинки. Раніше в “Архігумі” ми не доповнювали свої роботи  підписами чи цитатами. Називали це так — “гумор для неписьменних, для тих, хто не вміє читати”. Завдяки цьому наші картинки і мали успіх. Але коли я пізнав справжню суть малюнків Василенка, познайомився з його оригіналами, то зрозумів, що саме філософія автора, яка абсолютно не може бути без слів. Зараз я працюю над третій томо “Антології української карикатури”, в якій буде зібрано твори видатного Юрія Кособукіна. 

Виставка Анатолія Василенка зараз проходить у галереї “Сатирикон” у львівському BANKHOTEL. Але через карантин, на жаль, важко туди потрапити.

ArtHuss: Ваша книга “Свої, Чужі та Інші: Портретні замальовки” — це збірка творів за 50 років. Чому саме за такий часовий проміжок представлені ваші роботи, а не новостворені?  

Віктор Кудін: Спочатку це не була моя ідея. Якось ми вкотре зустрілися з карикатуристами, серед яких був і талановитий художник Ігор Лук’янченко, який запропонував створити “Клуб намальованих Кудіним” і видамо таку книгу. Даша Цапенко підхопила цю ідею і ми оголосили про збір шаржів у фейсбуку. Але ми отримали дуже мало робіт, тому вирішили звернутися до моїх творів, які я малював, але чомусь не дарував. Між собою ми їх називаємо “залишенці”. Так і вдалося зверстати роботи у цілу книжку. У ній представлені портрети багатьох моїх колег — архітекторів, карикатуристів… Слово “чужі” ми тут використали як частину поетики, тому і вийшла така назва — “Свої, чужі та інші”. 

ArtHuss: Чи є загальна наскрізна ідея того, чому саме так розміщені персонажі у книжці?

Віктор Кудін: Спочатку ми думали розміщувати роботи за категоріями — архітектори, художники тощо. Але коли почали компонувати, то зрозуміли, що це виглядає нецікаво. Тому Даша Цапенко їх просто розмістила за стилем, настроєм, ідеєю, кольорами. 

ArtHuss: Що об’єднує ваших персонажів у цій книзі?

Віктор Кудін: Єдине і найважливіше — це автор, який їх намалював. 

ArtHuss: Чи можна навчитися карикатурі?

Віктор Кудін: Карикатуру вивчають в університетах, але я не вважаю, що карикатурі можна так просто навчитися. Тому що карикатура — це не руки, це голова, ідея. Гарно малюють художники, але серед них дуже мало карикатуристів. Найбільше карикатуристів можна знайти серед архітекторів.  

ArtHuss: Чи вивчають карикатуру в українських ВУЗах?

Віктор Кудін:

Наскільки мені відомо, то так. Але засмучує найбільше те, що зникають друковані видання, які публікували карикатуру. Натомість з’являються цифрові медіа, у яких представлена карикатура, але це зовсім інше сприйняття таких творів. Тому ми хочемо повернути моду на друковану карикатуру, видаючи книги “Свої, Чужі та Інші: Портретні замальовки” та “Антологію української карикатури”. 

ArtHuss: У карикатуристів присутня внутрішня цензура? 

Віктор Кудін: Якраз нещодавно серед карикатуристів піднімалася ця тема. Художник-карикатурист і член клубу “Архігум” Володимир Казаневський проводив опитування серед карикатуристів щодо внутрішньої цензури. І багато наших колег зауважили, що все-таки деякі теми, наприклад, релігія не повинні бути виражені у творах агресивно. Кожен художник має розуміти, що деякі межі не можна переступати. Якщо загалом у сатирі кордони відсутні, то все залежить індивідуально від кожного художника. 

ArtHuss: Є теми, які найчастіше зображують у карикатурі?

Віктор Кудін: Якщо говорити, наприклад, про карикатуристів США, то вони найчастіше працюють з актуальними новинами чи подіями. Але такі твори “помирають” наступного дня, тому що втрачається актуальність новини. Звісно, що є там інші карикатуристи, які малюють без слів, вкладають туди ідею. Для українських карикатуристів притаманна більше карикатура з філософією, яка живе довго. Наприклад, японські чи китайські карикатуристів майже завжди використовують свої теми. Так само й іранці. Найцікавіше, що 40 % карикатуристів у Іранці — це жінки. 

ArtHuss: А в Україні?

Віктор Кудін: Наскільки мені відомо, є тільки 2 жінки в Україні, які малюють карикатури. Але загалом в Україні не так багато карикатуристів — я можу назвати десятків 2. А тих авторів, які заробляють карикатурою як професією — це 1-3 людини, не більше. Наприклад, в Туреччині є 3-4 тис. карикатуристів.  

ArtHuss: Наскільки українські карикатуристи вільні у своїх ідеях? 

Віктор Кудін: Якраз українські карикатуристи дуже вільні у своїх проявах, ідеях, творах. 

ArtHuss: Чи популярний клуб карикатуристів “Архігум” серед молоді?

Віктор Кудін: На жаль, не настільки популярний, як би нам цього хотілося. Але ми раді бачити кожного, тому запрошуємо до нас.

ArtHuss: Ви неодноразово озвучували, що хочете створити Музей української карикатури. На якій стадії втілення ця ідея? 

Віктор Кудін: Так, зараз це моя головна ідея. Коли ми почали видавати “Антологію української карикатури”, то це був перший крок до того, щоб створити такий музей. В кожному навіть маленькому містечку є Музей карикатури, куди приходять відвідувачі різного віку, статусу, вподобання. В Україні, на жаль, такого нема. Наприклад, зараз я займаюся впорядкування книжки Юрія Кособукіна — це неймовірний архів із його творів. І як показати великій аудиторії чудові твори Юрія? Якби був музей, то все це би ми розмістили там, щоб кожен міг прийти і подивитися на фантастичні роботи Юрія Кособукіна. Це ж культура нації. Карикатура — це дзеркало історії. 

ArtHuss: Ваші шанувальники — хто вони?

Віктор Кудін: Хто про нас дізнається, той відразу стає шанувальником. Є багато закордонних поціновувачів української карикатури. Але, звісно, ми хочемо, щоб про нас найбільше знали вдома, в Україні. 

Придбати книги “Свої, Чужі та Інші: Портретні замальовки” та “Антологія української карикатури” можна на офіційному сайті видавництва ArtHuss.

Авторка тексту: Lina Machulska

________________________________________________________

Більше про мистецтво, дизайн та підприємництво — у книжках:

• Памела Пол, Марія Руссо “Як виховати читача”. Основна мета книги — зацікавити дітей книгами, допомогти батькам налагодити контакт, урізноманітнити сімейне дозвілля і спонукати проводити час із користю.
• “Заґмайстер і Волш. Краса“. Краса у дизайні та мистецтві.
• Ребекка Етвуд “Життя в кольорі”. Дизайнерка Ребекка Етвуд своїм вишуканим і водночас дуже практичним посібником запрошує вас у кольорову подорож.
• Ґрейс Бонні “Жіноча компанія”. Поради й натхнення від 100 мисткинь і підприємниць.
• Джоана Ґейнс “Своя оселя. Дизайн простору, у якому хочеться жити”. Як використовуються й поєднуються елементи різних стилів, витворюючи простір, у якому затишно.
• Денні Грегорі “Малювання на сніданок”. Допоможе зробити мистецтво частиною вашого повсякдення, навчить приділяти час творчості і покаже, що навіть десять хвилин малювання зроблять ваше життя багатшим і натхненним.
• Віктор Папанек “Дизайн для реального світу”. Дизайн для виживання та виживання через дизайн.
• Скотт Белскі “Плутанина посередині. Від стартапу – до успіху, як не схибити посеред шляху”.  Книжка засновника Behance про те, що переважно залишається за лаштунками навіть найяскравіших бізнес-історій.
• Дорон Маєр “WORKFLOW”.  Практичний посібник до творчого процесу.
• П’єр Гіє де Монту “Арт-фірма”. Естетичне управління та метафізичний маркетинг.