
На сьогоднішній день однією з проблем пострадянських країн є те, що влада і бізнес досі вважають культуру слабкою дотаційною сферою, нездатною продукувати конкурентоспроможні твори та генерувати нові цінності. Проте у світі мистецтво давно стало комерційним, а його взаємозв’язок з іншими видами суспільної діяльності – очевидним. Ставши на шлях змін, з 18 – 20 квітня у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» стартуватиме друга сесія дослідницького проекту «Втілюючи Місію. Зазирни в Майбутнє», створена за ініціативи бізнесмена Ігоря Степанова (засновника європейської компанії Sicore і CEO агентства STEPANOV). Метою є формування якісної платформи для комунікації між представниками арт і бізнес-спільноти. В рамках проекту «Втілюючи місію» журналіст Роксана Рублевська запросила учасників, керівників компаній-лідерів вітчизняного ринку, аби разом відшукати нові шляхи взаємодії мистецтва і бізнесу. В однойменній серії бесід кожен з успішних брендів розповідає про ідеологію і свідомість власної компанії, її участь у проекті та внесок у розвиток української культури.
Сьогоднішньою героїнею стала керуючий партнер MIRA top recruiting Мирослава Трандаш.
Яким чином ваша компанія здійснила перехід від звичайної бізнес-моделі до високоефективної?
Не можу сказати, що компанія взагалі здійснювала якийсь перехід. Мій бізнес починався з мене. На старті я вже чітко розуміла, яким хочу бачити результат. З першого дня ми будували роботу за принципом максимальної ефективності. Не знаю, чи може наш бізнес наразі називатися «високоефективним», я сподіваюся, що так, але завжди є до чого прагнути.
Що для вас означає поняття «свідома компанія»? Що необхідно для розвитку свідомого бізнесу?
Свідомою може називатися компанія, яка розуміє не тільки свою мету, а й користь, яку вона здатна принести суспільству. Звіряти всі свої дії із суспільним благом – непогана практика, як на мене. Для нас, наприклад, важливо будувати цивілізований ринок праці, де будуть збалансовані інтереси роботодавця і потенційного претендента на вакансію. Такий ринок, де повага до людської гідності стане наріжним каменем. Що треба зробити для розвитку свідомого бізнесу? Для початку, щоб вищі ешелони влади цього забажали, якщо говорити конкретно про Україну. Якби це проголошувалося як «musthave» на державному рівні, багатьом довелося хоча б замислитися про його появу. Зараз все тримається на ентузіазмі частини компаній, які прийшли до такого підходу еволюційним шляхом і вважають своїм обов’язком просувати його надалі.
Яка місія вашої компанії? Як вам вдалося сформувати цінності, які об’єднали б усіх її співробітників?
Наша місія – єднати світ людини і світ компанії. Ми є експертами у формуванні команди. Труднощів із ціннісним формуванням не було ніколи, оскільки з самого початку я підбирала співробітників, які розділяли мої цінності. Якщо в компанію приходять «правильні» люди, нічого не потрібно насаджувати силоміць, взаємодія виникне у будь-якому випадку. Мені абсолютно точно хочеться працювати в етичному бізнесі з «людським обличчям», не маніпулюючи, не обманюючи, не продаючи хвилинне задоволення.
Ми знаємо, що успішні промисловці 19-20 століття залишилися в історії завдяки підтримці мистецтва. Який, на ваш погляд, взаємозв’язок між бізнесом і мистецтвом сьогодні?
Промисловці 19-20 століття були освіченими людьми, які дуже хотіли зробити суспільство більш цивілізованим. Їм імпонувала думка залишити після себе щось по-справжньому вартісне. Сьогодні зв’язок між бізнесом і мистецтвом – річ різнопланова. Хтось, ставши власником бізнесу, може підтримувати мистецтво, як меценат, керуючись особистісними захопленнями. Деякі великі компанії прагнуть «впроваджувати» мистецтво в структуру ДНК свого бренду, піднявши таким чином його престиж і створивши додаткову вартість, як це роблять, наприклад, люксові марки. Оскільки зараз цінність мистецтва ні у кого не викликає сумніву, компанії планомірно вводять арт в свої маркетингові стратегії, підтримуючи ті напрямки, які максимально відповідають сфері їх діяльності.
І все ж таки меценати, імена яких назавжди закарбувалися в історії мали мотив, який полягав не тільки в особистому інтересі – оточити себе красивими речами. Це було дещо більше. Чому вирішили брати участь у проекті «Втілюючи Місію. Зазирни в Майбутнє»?
До радянських часів меценатство було нормою, і те, що наразі забезпечені люди оточують себе розкішшю, не намагаючись розвивати культуру, – явище тимчасове.
Щодо проекту , то мені дуже сподобалося, що знаходяться люди, які звертають увагу на бізнес зі змістом. У це поняття я вкладаю ту саму додаткову вартість для суспільства, яку повинна демонструвати кожна компанія. А мистецтво, з моєї точки зору, здатне краще донести до людей головну ідею. Я вірю, що майбутнє за бізнесом зі змістом, за тим, у якого є потреба віддавати, розуміючи, що від цього в довгостроковій перспективі виграють всі.Така взаємодія з мистецтвом збагачує будь-яку справу, надаючи їй глибину і людяність, а це резонує з моїми внутрішніми потребами та поглядами.
Чому для вирішення бізнес-завдань потрібно залучати людей мистецтва?
Людей мистецтва неможливо залучати до всіх бізнес-завдань. Однак можна до певної їх частини, особливо пов’язаної з візуалізацією бренду, текстовим наповненням, це залучення може стати досить ефективним. Оскільки все це важливі складові іміджу, арт-підхід допоможе зробити його більш цілісним, неповторним, що виділятиме конкретний бренд серед багатьох інших на ринку.
Чи згодні ви з твердженням, що культура підтримує організацію, дозволяє знайти і втілити в життя її стратегію, виконати місію, що саме вона впливає на успіх компанії, адже демонструє людський капітал. Якщо так, то чому?
Власне для мене люди представляють найбільшу цінність. Безперечно, я погоджуюся з тим, що мистецтво відіграє величезну роль в успіхах компанії, проте у всьому має бути баланс. Можна бути цілком і неймовірно технологічним бізнесом, при цьому створюючи «роботу мрії», що неодноразово демонструвала компанія Google. Проте наразі компанії стають все більш технологічними, без особливої креативності, а покоління Y вимагає творчості. Тому майстерне поєднання арту і бізнесу – тренд майбутнього, сподіваюся, найближчого.
Ваші клієнти і співробітники проявляють інтерес до мистецтва?
Кожен клієнт і співробітник – індивідуальність. Мені хочеться вірити, що всі вони – люди, що небайдужі до долі своєї країни і її культури. Ті, хто цінують красу в різних її проявах, прагнуть розширити коло своїх знань і мають повагу до особистості.
Чи відкриті ви до експериментів художника? Які ваші очікування?
Так, звичайно. В даному випадку цікаво побачити асоціацію художника Тараса Пантелейчука, який старанно намагався зрозуміти і візуалізувати діяльність нашої компанії. Я налаштована з повагою поставитися до будь-яких ідей, відкрита до їх обговорення і не буду нав’язувати свою одноосібну волю.
Які ваші власні уподобання у мистецтві?
Мені подобається академічне мистецтво: пейзажі, натюрморти. Люблю привозити картини із зображеннями тих міст, які я відвідала. Із сучасного мистецтва найближчою для мене є фотографія. Я захоплююся професійно зробленими знімками, які цілком можуть стати для мене предметом колекціонування в майбутньому.
Чи маєте намір надалі продовжувати взаємодіяти з культурним сектором після закінчення сесії проекту? Якщо так, то яким чином? Можливо, це буде формування унікальної корпоративної колекції, проведення лекцій з мистецтва для співробітників чи позиціонування філантропічних інтересів організації?
Швидше за все, ми підемо по шляху поповнення своїх знань і організуємо у себе лекції з історії мистецтва. Я також думаю, що для нас можливі: тім-білдінг з елементами арту, взаємодія з різноманітними культурними організаціями. Варіантів – багато, відповідні для себе ми однозначно відшукаємо.
Автор: Роксана Рублевская
По матеріалам ArtsLooker
Коментарі