Переживаючи етап становлення, завдяки ініціативі окремих особистостей, український арт-ринок закріплює позиції і поступово стає частиною світового, позбавляючись від головного радянського штампу, що мистецтво повинно бути некомерційним. Оглядач CHERNOZEM Роксана Рублевська розпитала впливових гравців вітчизняного арт-ринку про існуючі тренди, основні проблеми та успіхи 2017 року.

Михайло Василенко, співзасновник аукціонного дому «Золотое Сечение»:

«За 2017 рік аукціонний дім «Золотое сечение» реалізував рекордну для себе кількість проектів  — 14, серед яких  9 виставок і 5 аукціонів. З 1 січня ми відкрилися в новому виставковому просторі в центрі Києва, що дало можливість активно презентувати мистецтво на власному майданчику. Серед найцікавіших —  виставка і книга «Контркультура», видана Олексієм Василенко, виставки «Український андеграунд» і «Реквієм В. Зарецького». Також ми організували чотири персональні експозиції відомих українських сучасників:  Bondero, Юрія Коваля, Михайла Туровського та Іллі Чічкана.

Наша комерційна діяльність також була дуже насиченою. Рік почато  з благодійного аукціону Whitebox, організованого спільно з фондом «Давай допоможемо». Нам вдалося зібрати близько 400 тис. гривень на поліпшення умов в будинках для людей похилого віку.

В 2017 ми заснували новий відділ тиражного мистецтва «EDITIONS» і провели два аукціони по тиражній графіці. Це стало своєрідним рекордом, адже вступні виставки відвідали понад 20 тисяч осіб.

Обидва основних аукціони показали стійкий інтерес до рідкісних робіт шістдесятників і класиків сучасного мистецтва. Уже восени став відчутним інтерес до молодих митців. Трендом залишається колекціонування андеграундного мистецтва. Наразі ми зафіксували величезну кількість нових клієнтів і колекціонерів, які купували вперше, віддаючи перевагу contemporary art.

На 2018 рік заплановано 4 аукціони і виставки сучасного та класичного мистецтва. Вже почато підготовку до проекту легендарного «Живописного заповідника», де будуть представлені тільки роботи, створені в період діяльності цього мистецького об’єднання (90-ті). Плануємо і декілька виставок відомих сучасників, яких саме – наразі залишимо в таємниці.

«Золотое сечение» веде серйозну підготовку до аукціону EDITIONS. Спеціально для того, щоб здивувати глядача, ми зв’язуємося з іноземними колекціонерами, тому значна частина робіт буде привезена на лютневий аукціон спеціально з країн Європи та Америки. Це світові імена, які працювали в тиражній графіці —  Енді Воргол, Марк Шагал, Пабло Пікассо, Рене Магрітт та багато інших».

Леонід Комський, директор Аукціонного дому «Дукат»:

«Для «Дукату» 2017 рік видався успішним, і справа тут зовсім не у продажах. Так, існує реальний капітал, проте є ще й символічний (соціальний, культурний), і їх потрібно враховувати, якщо ми вибудовуємо тіло мистецтва.

Нарешті в галереї «Дукат» запрацював другий поверх «Educatorium». Простір, в якому можна презентувати найрізноманітніші міждисциплінарні проекти. Там проходять майстер-класи та лекції з теорії звукозапису, мистецтва, музики, моди, історії. Нашою метою, як організаторів, стала концепція «водного перемир’я», як у «Книзі Джунглів». Мета цього – угамування духовної і культурної спраги, що важливіше за боротьбу інтересів. Тому в цих стінах зустрічаються люди з різними релігійними, мистецькими, філософськими і політичними переконаннями, обмінюються думками і демонструють цікаві приклади кооперацій.

В 2017 «Дукатом» було організовано багато експозицій, найяскравіші з яких присвячені Аллі Горській та Олександру Аксініну. На мій погляд, виставкова діяльність впливає на аукціонну, хоч і опосередковано. Завдяки ній ми і вийшли на нові кола талановитої творчої молоді.

«Дукат» проводив книжкові, відкриті  і традиційні «Тихі аукціони». Ми, як і раніше, робимо акцент на післявоєнному радянському мистецтві: конформізм, нонконформізм, андеграунд, але плануємо працювати і з класикою, і з сучасними художниками».

Микола Зінченко, виконавчий директор аукціонного дому «Arsani»:  

«Наразі Аукціонний дім «Arsani» працює в приватному порядку. Публічних торгів у 2017 ми не проводили, лише допомагали організувати декілька благодійних аукціонів. Також нам цікаво підтримувати сучасних українських художників у їх виставковій діяльності. В цьому році ми брали участь у щорічній міжнародній конференції в Мілані, де наша однойменна галерея підписала контракт з кількома європейськими ярмарками з приводу презентації українського мистецтва закордоном.

Попит на вітчизняне мистецтво є, і, як показав рік, основними трендами залишаються радянське неофіційне мистецтво, андеграунд і твори сучасників. Звісно, на предмети з ім’ям ціна формується згідно прецеденту минулих продажів, проте якісні роботи знайдуть свого покупця, навіть якщо їх автор – маловідомий художник.  В 2018 «Arsani» планує проведення публічних торгів, торгів із залученням міжнародної аудиторії, участь у світових арт-ярмарках і презентації виставкових проектів в інших країнах.

Безумовно, ціни на твори українських митців ростуть, що також обумовлено  і грамотною виставковою, мистецтвознавчою діяльністю. Наприклад, офорти Аксініна, славу якого почали відроджувати, виросли, у порівнянні з минулим роком.

Як юрист, я можу сказати, що нам необхідні зміни на законодавчому рівні. Потрібно надати гравцям арт-ринку можливість діяти на спрощеній системі оподаткування. В такому випадку, всі будуть працювати «прозоро». Нещодавно я був спікером на конференції «Креативна економіка», виступаючи з пропозицією до Міністерства культури України, створити робочу групу, яка б почала впроваджувати зміни. Гравцям необхідно об’єднуватися всередині арт-спільноти, що побачити якісні зміни».

Ольга Сагайдак, співвласник Аукціонного дому «Корнерс»:

«В 2017 інтерес до сучасного українського мистецтва залишається стабільним. Якщо порівнювати із ситуацією 2012, то він суттєво виріс, в той час як зацікавленість класикою відходить на другий план. Це можна пояснити тим, що антикварне мистецтво часто асоціюється з олігархічним минулим, сучасне – з демократичним теперішнім. На жаль, я не можу сказати, що в світі українські художники в тренді. Якщо подивитися на об’єм продажів за рік і визначити відсоток саме українських, то стає зрозуміло одне – наша присутність там дуже обмежена.

Найбільша перемога «Корнерс»  в 2017 – це те, що, незважаючи на складність економічної ситуації, ми все ж таки продовжуємо працювати і бути сильними гравцями. Аукціонна діяльність в Україні – надскладна справа. Думаю, поява закону про вільне ввезення і вивезення творів мистецтва значно поліпшила б ситуацію, оскільки наразі вітчизняний ринок є дуже герметичним. Переміщення культурних цінностей  майже відсутнє, саме тому ми позбавлені західних інвестицій. Безумовно, я дуже вдячна колегам, які вивозять твори сучасників, закон не заважає їм це робити, проте, що стосується мистецтва старше 50 років, воно залишається законсервованим у країні, в якій на нього немає попиту.

Ми створюємо прецеденти, щоб молоді люди із середнім стабільним заробітком і великим інтересом до мистецтва, в майбутньому могли стати відомими українськими збирачами. Думаю, наразі основним трендом залишається купувати вітчизняне мистецтво всередині країни, і це дуже приємно.

Минулий аукціон «Корнерс» проводився за експериментальної схемою: стартова ціна не перевищувала $ 1. Це був єдиний спосіб зрозуміти, як виглядає вітчизняний ринок насправді. Середній чек – невисокий, проте всі лоти були придбані, отже, сьогодні – час формувати нові, об’єктивні ціни. Звісно, 10 років тому ринок переживав розквіт і це було пов’язано з його спекулятивним стимулюванням. Вартість предметів зараз впала в 3-5 разів, що надзвичайно складно прийняти всім.

У 2018 ми плануємо провести 3 аукціони. Я дуже поважаю колег, які, окрім комерційної, займаються виставковою діяльністю. Аукціон – це ринковий механізм, бізнес в чистому вигляді, і наразі виставки мало впливають на ціноутворення, але з часом віддача обов’язково буде, тому що у публіки з’являється більше знань і візуального матеріалу, що також формує ринкові відносини».

Владислав Тузов, арт-дилер, співзасновник арт-ярмарку Kyiv Photo Week:

«Kyiv Photo Week – це перший в Україні форум сучасної фотографії, який проходив з 23 по 26 листопада 2017 року в Торонто-Київ. Його відвідали понад 5000 осіб! На мій погляд, для першого заходу такого формату –  непоганий результат. На старті Kyiv Photo Week були здійснені продажі авторської фотографії. З етичних причин, я не хочу називати вартість і прізвища митців.

Я, як співорганізатор Kyiv Photo Week, був приємно здивований такому ажіотажу на сучасне українське  фотомистецтво. Коли в звичайний день на локації (2500 м2) багато відвідувачів, то усвідомлюєш, що фотографія в Україні викликає інтерес. Ми будемо надалі займатися її розвитком і просуванням на вітчизняній та міжнародній арт-сцені. У кожного колекціонера в активах є фото. Тому залишається відкритим питання тільки в його кількості в приватних колекціях.

Я вважаю, що першим і найголовнішим питанням, яке на сьогоднішній день не є врегульованим на законодавчому рівні, це відсутність Закону України про меценатство, який давав би податкові пільги для меценатів-бізнесменів, які підтримують культуру. У разі його прийняття, якість проведених арт-івентів значно покращиться.

Ми з моїм партнером Сергієм Тумасовим вже почали підготовку до Kyiv Photo Week 2018. За результатами роботи, у нас вже є заявки на участь. Окрім того, успішний старт проекту викликав міжнародний резонанс: до заходу 2018 приєднається велика кількість закордонних партнерів та учасників».

Автор: Роксана Рублевская

Больше о современном искусстве — в книгах Сары Торнтон «33 митці у трьох актах«, Уилла Гомперца «Що це взагалі таке?«, Грейсона Перри «Не бійтесь галерей«, Галины Скляренко «Сучасне мистецтво України«, Александра Брея «Нескучное собирательство», арт-издании “25 років присутності“