1400x90-arthuss-2

NOMINA. Україна. Сторінки родинного альбому.

chernozem.info 31.03.2017

Цієї весни видавництво ArtHuss готує кілька новинок до Книжкового Арсеналу, який за традицією пройде у травні в Києві. Услід за успіхом українскього перекладу Сари Торнтон “33 митці у трьох актах“, який ArtHuss презентували у минулому році, цього разу вас дивуватимуть одразу декілька видань:
– український переклад Віллі Ґомперца «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі»
– український переклад збірки оповідань Віктора Єрофєєва «Тіло»
– NOMINA. Україна. Сторінки родинного альбому
та ще багато новинок про мистецтво, про які стане відомо трохи згодом.
Сьогодні під прицілом CHERNOZEM арт-видання “
NOMINA. Україна. Сторінки родинного альбому“.

cover2

Отож, NOMINA – в перекладі з латини означає ІМЕНА. Підзаголовок- УКРАЇНА. СТОРІНКИ РОДИННОГО АЛЬБОМУ відразу дає зрозуміти, що в цьому виданні йдеться про людей, які пов’язані з нашою країною народженням, походженням чи усвідомленою приналежністю до неї. Це люди різних національностей і віросповідань: українці, євреї, кримські татари, поляки. Та й народилися вони в різні епохи – від 953 до 1953 року,  але всі вони – частина великої, толерантної, української родини.

Книжка повертає  імена,”розібрані” нашими сусідами і нагадує, що не лише Микола Гоголь, Михайло Булгаков, Сергій Прокоф’єв, Святослав Ріхтер, Анна Ахматова, а й Антон Чехов, Петро Чайковський, Ілля Рєпін,  Ігор Стравінський також походять з України.

Серед інших – Ісмаїл Гаспринський та Бекір Чобан Заде – люди, які є просвітителями і дороговказами для кримських татар.

Звісно, ви знаєте, що королівські династії Європи пов’язані з іменем, Анни Ярославни, яка вважається прародителькою тридцяти королівських ліній,  що саме козак Юрій Кульчицький відкрив у Відні першу кав’ярню і там існує вулиця, названа його іменем. Ви знаєте, що на фасаді Болонської академії є лише дві меморіальні дошки іноземців – Моцарта та українця Максима Березовського.

Ви чули, що українець Іван Пулюй винайшов чудо-промені раніше Рентгена, а Йосип Тимченко демонстрував фільм в Одесі за кілька років до того, як брати Люм‘єри запатентували свій апарат.

Можливо Ви забули, що передова космічна галузь в Радянському Союзі була сформована з українських вчених?

А імена Миколи Бердяєва, Льва Троцького, Володимира Жаботинського, Голди Меїр, Енді Ворхола, Сержа Гензбура, Джека Поланса  ви пов’язуєте з Україною?

Вам хочеться забути, що Микита Хрущов та Леонід Брежнєв також походять з етнічних українців?:))

Вочевидь, приємніше усвідомлювати, що з України походять вісім лауреатів Нобелівської премії, володарі «Оскара», «Гремі», «Еммі» пов’язані з нашою країною.

Власне, пора відкривати книжку.

160 доль, новий погляд на історію України!

“Видання присвячене двадцятип’ятирічному ювілею української державної незалежності й українському сучасному мистецтву, що за цей час поступово, крок за кроком, у поступі поколінь перетворилося на одне з найпотужніших явищ сучасної вітчизняної культури, віддзеркалюючи її перспективи, проблеми, суперечності і новації.

Певною мірою цей проект можна розглядати як продовження попереднього — «20 років присутності», однак тепер більш широкий та різноспрямований. Розуміючи головну мету своєї діяльності як популяризацію сучасного українського мистецтва в нашій країні та за її межами, я намагаюся представити його різнобічно, у широкому діапазоні його мультимедійності, де поряд з традиційними живописом, графікою, скульптурою, фотографією все більше місце займають нові художні практики, інші види мистецтва, що виростають із сучасних технологій та нових медійних можливостей. «Розширення простору» я бачу також у залученні до своїх проектів (і виставкових, і видавничих) якомога всеосяжнішого кола художників різних поколінь та творчих спрямувань, які, кожний у свій спосіб, складають мозаїку сучасного українського мистецтва. Кожен із них мав змогу висловитися і розповісти, чим для нього/неї є ці 25 років присутності, що означає цей пройдений етап. На жаль, це стосується не всіх художників, що фігурують у виданні, бо ми вже встигли втратити декількох видатних авторів, які представлені в книзі мистецтвознавчими текстами про їх творчість, тепер уже — спогадами.

Одразу підкреслюю: ця книга — не який-небудь показник рейтингу, не енциклопедичний довідник, вона не претендує на вичерпність репрезентації митців сучасної української художньої сцени. За її межами ще багато художників, які не менш варті суспільної уваги. Презентація їхньої творчості ще попереду. В даному ж виданні ми з групою мистецтвознавців звернулися до тих митців, що яскраво заявили про себе протягом останніх десятиліть, до тих, хто вже має «свою історію», літні — тривалу так само як змістовну, молоді — коротшу, але не менш насичену; до тих, хто створив власний світ такий, що його безпомилково розпізнають глядачі та одразу помічають критики, — саме художній світ; до тих, кому є що сказати і у мистецтві, і у житті. Ми прагнули, щоб представленими у книзі художниками ніби пунктиром окреслювалися не тільки різні покоління, а й різноманітні групи, об’єднання, осередки, що діяли в 1990-х або діють сьогодні у нашому мистецтві: митці «нової хвилі» та «Група швидкого реагування», легендарний «Живописний заповідник», київські сквоти, групи «Р.Е.П.», «SOSка», «Відкрита група» та інші, тобто щоб була унаочнена якнайширша «мистецька географія» — Київ і Харків, Одеса і Львів, Херсон, Дніпро, Ужгород, а заразом ті художники з України, що нині мешкають за її межами.

На наш погляд, обраний для видання формат — ілюстровані інтерв’ю з художниками та їхні монологи — не просто цікаві, а й дуже важливі сьогодні. Вони надають можливість ближче познайомитися з митцями, почути їхні голоси, власне навіть зблизька порівняти їхню творчість з тим, про що вони говорять, на чому наголошують у мистецтві та у житті. Традиційне, таке хрестоматійне питання — «що хотів сказати художник?» — набуває тут особливо багатозначного змісту.

Тим самим книга «25 років присутності», знову підкреслюю, не просто певний «зріз» художньої ситуації в Україні, не просто яскрава інформація про художників: це своєрідний досить складний, а знерідка й несподіваний «самоаналіз» нашого мистецтва, нашого художнього життя, що складається з динамічних суперечностей, які й рухають культуру; це переконливий наочний показник ролі й місця мистецтва у суспільстві, звідки безнастанно й надходить матеріал для нових досліджень і нових проектів, мрій, зусиль, відкриттів і надбань. Адже за будь-якого перебігу історії, так чи інакше, але незмінно у підсумку саме мистецтво творить і віддзеркалює наше життя, надає йому головний сенс, живить невмирущу надію.”

Ігор Абрамович, керівник проекту

Придбати книгу можна в інтернет-магазині видавництва ArtHuss за посиланням.

Теми book

Матеріали на схожі теми

babchinskii-5
Collection 11.01.2018

Андрей Бабчинский: МикроБхарата

Viktor Griza 2492
img_8355
Інтерв'ю 09.01.2018

Не плыть по течению, а его создавать

Stacy Vorozhko 2816
kadzuo-isiguro
Статті 05.01.2018

Что читать в январе 2018 года

Stacy Vorozhko 2115
david-bowie-reading
News 03.01.2018

Книжный клуб Дэвида Боуи

Stacy Vorozhko 2172
ЩЕ

Коментарі