marinaabr-1400x90

Анатолій Бєлов: «Я візуалізував свою позицію, що продовжую залишатись на тих самих позиціях, що і раніше»

chernozem.info 03.04.2018
Анатолій Бєлов / Фото: jetsetter.ua
Анатолій Бєлов / Фото: jetsetter.ua

Художня практика Анатолія Бєлова Cybele, доступна для всіх охочих в арт-центрі Closer до 11 квітня, стала свого роду анонсом того, з чим Анатолій буде працювати найближчим часом. Психоделічна музика, фото, живопис представлені в даному проекті, щоб продовжити діалог з глядачем на важливі для автора теми: квірність, тілесність, сексуальність, людяність.

Навіщо вам занурювати глядача/слухача у змінені стани свідомості?

Я не намагаюсь усіх занурити, моя творчість – це моя особиста практика, через музику, живопис я даю певний стан, в якому сам знаходжусь, і в який можуть зануритися інші люди. В процесі може відбутися єднання, що мені також дуже подобається.

Це занурення, перш за все, потрібно мені. І тим, хто сприйматиме мою музику.

Для чого це занурення вам?

Я занурюю себе у ці стани, щоб дистанційно проаналізувати, подумати про те, що відбувається, а потім уже з новими силами жити далі. Занурення необхідне для дистанції. Побачити звичне зі сторони.

22426099_10209698518813266_1914599754_o

Ви говорите, що мистецтво – це ваша особиста практика. Розкажіть, будь ласка, детальніше.

Мистецтво – одна з практик, що дозволяє мені відрефлексувати те, що відбувається, і виразити свою позицію. Завдяки мистецтву мені легше розібратись, що відбувається навколо, простіше зрозуміти, чим я хочу займатись, навіщо, і почати діяти.

28944749_10209698604855417_1077776915_o

Як виникла ідея звернутись саме до культу Кібели?

Перш за все, мене вразила історія про її психічну силу: вразило, що певна істота впливає на все, що знаходиться в радіусі більш чи менш наближено до неї. Вона начебто нічого не робить, але її сила впливу на людей настільки велика, що безслідно зустріч з нею не залишиться. Кібела – це певна невидима сила, яка змінює. В кращий чи гірший бік, неможливо передбачити.

Про міф довідався випадково завдяки історії Микити Кадана. Коли я почув історію про Кібелу, вона просто дивовижним чином доклалась до багато з того, над чим я працював та над чим я думав. Достатньо швидко сформувався візуальний образ Кібели, який допомогла втілити Дана Косміна.

Історія з Кібелою, як з міфом про неї, так і з її культом, дуже цікава та надихаюча. Знаходжу в ній поживу для роздумів.

28938917_10209698604775415_1463653782_o

Ваша творчість як нерв. Через неї гостро відчуваєш соціальні, культурні, політичні проблеми. Які пласти зсуває цей проект?

Все те, чим я займаюсь, використовуючи різні методи та медіа, залишається незмінним. Для мене і далі важливо говорити про квірність, фемінізм, політику, тілесність. Цією виставкою я візуалізував свою позицію, що продовжую залишатись на тих самих позиціях, що і раніше.

Виставкою я презентував свій новий музикальний проект, Cybele – психоделічна електронна музика, з якою у найближчий час я хочу працювати, вчитися, пробувати поєднувати з різними медіа, як фото, відео. Для мене це практика самопізнання та можливість спілкування новою для мене мовою мистецтва.

Тілесність, еротизм – одні з ключових ваших тем. Чому саме вони?

Тіло – це все, що у мене є. Через тіло і сексуальність я вчусь краще пізнавати себе та інших людей.

28945148_10209698518853267_513195398_o

Живопис, кіно, музика. Ви знаходите різні форми діалогу з глядачем. Який з них здається вам найбільш дієвим?

Для мене всі ці практики рівноцінні. Всі медіа важливі та цікаві мені, вони доповнюють одне одного. Завдяки цьому різноманіттю, можливо, більше шансів бути почутим різним глядачем. Не дивлячись на те, що я використовую різні методи, в усіх своїх роботах я говорю про квірність.

В цьому проекті також задіяні різні медіа, не спеціально зроблені для виставки, але спеціально підібрані мною, щоб показати та проявити різні грані розуміння мною образу Кібели. На виставці представлені не тільки мої роботи, але також і трьох художниць: Оксана Казьміна, у співавторстві з якою знятий фільм «Одна куля, одна мета, велосипед», Дана Косміна, яка зробила відео для відеокліпу, відео для проекції та плакати, та Катерини Яценко зі своєю графікою.

Який відгук від глядачів для вас був найбільш резонуючим?

Щоб мені не сказали, я стараюсь не брати слова близько до серця. Тримаю дистанцію. Звісно, мені цікава та важлива реакція глядачів-слухачів, але я прислухаюсь до слів лише декількох близьких мені друзів.

Автор: Татьяна Харчёва

____________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Матеріали на схожі теми

Коментарі