16 вересня відбулось відкриття підсумкової виставки робіт учасників резиденції BIRUCHIY 017, які 2 тижні прожили на території колишнього піонертабору приазов’я. У резиденції цього року взяли участь понад 30 сучасних авторів з України, Росії, Італії та Німеччини, а також мистецтвознавці, куратори та арт-критики.

BIRUCHIY 017 порадував своїх резидентів насиченою лекційною програмою, за допомогою якої учасники змогли познайомитися з новими проектами своїх колег. Були представлені роботи переможців відео-форуму Live Mapping Contest 2017 (Амстердам) Володимира Гулича і Насті Лойко (група Artzebs) із запорізькою фанк-групою “Madjah’s”; презентація фестивалю “Конструкція” (Дніпро) від куратора Катерини Русецької; показ робіт учасників резиденції “НАД БОГОМ” (Вінниця) та SHISHAKIFEST; презентація підсумкового каталогу BIRUCHIY 016, а також 6-годинний модульний тренінг з практичною частиною з трьох частин команди “Inclusive friendly / Інклюзивно привітні” (Київ).

Окрім основної програми, під час симпозіуму пройшла волонтерська еко-акція на косі Азовського узбережжя, в рамках якої учасники резиденції очистили від сміття прибережну смугу на під’їзді до Бірючого. Із зібраних на узбережжі пластикових пакетів Володимир Гулич і Настя Лойко створили яскраву скульптуру –  плафон.

“Загальна концепція симпозіуму, означена як “Біг по воді…”, в цьому році трансформувалася в дослідження змін локації резиденції, її архітектури й форм” – прокоментував Геннадій Козуб.

Проект “Монумент” художника з Берліна Міті Чурікова і куратора Сергія Канцедала (Турин) став рефлексією на інструменталізацію півострова Бірючий в умовах збільшення інтересу до цього місця як до курорту, так і до об’єкта інвестицій. Проект типового курортного будинку як збірний образ сучасної архітектури Бірючого й одночасно художньої метафори та конструктивної моделі автономного виживання масштабного проекту в умовах гіперкапіталістичного ландшафту півострова.

Жанна Кадирова представила проект “Розмальовки”: “Багато об’єктів, що зображено в них, вже не існують або змінилися до невпізнання внаслідок джентрифікації місця, тому у кожного художника є вибір – залишити “розмальовку” не змінюючи її чи відобразити існуючі або прогнозовані зміни, використовуючи різні техніки та матеріали”.

За словами Влади Ралко (Київ), яка вперше відвідала Бирючий, саме локація резиденції стала відправною точкою в створенні багатьох робіт – “Абсолютно дивовижно, як саме місце взаємодіє з авторами. Хитка поверхня радянської архітектури, залишки якої з неймовірною швидкістю руйнуються. Фактично місто-привид, якого вже немає та ніколи не буде. Це й стало для мене “бігом по воді”. Якимось об’єктом, по якому фактично ходити не можна, та практично існуючим в реальності”.

Володимир Будніков (Київ) в своїх роботах відобразив гру світла і тіней з архітектурою резиденції – “Самі конструкції квадратів і кубів радянської архітектури нагадують тюремні бараки, які на заході сонця створюють цікаву гру чорного й білого, а тіні, які ламають їх форми при взаємодії з величезними круглими антенами, розташованими на кожному будинку, перевтілюються в якісь космічні кораблі, що приземлилися посеред пустелі”.

Проект Анни Миронової (Київ) “ТУТ І ЗАРАЗ” яскравими фарбами зафіксував зміни тіней і логіку їх переміщень, синхронну та узгоджену з рухом сонця – “Великий простір спонукає до зовсім іншого сприйняття плину часу, його відчуваєш фізично, підсвідомо підкоряючись цьому новому відкриттю”.

Артем Волокітін (Харків) дослідив властивості світла в контрастній роботі “Блік”, сяючій променями на чорному тлі, а в створеному в 2015-му році поліптиху “Діорама” показав процес вивчення градацій кольору – синього, блакитного та сірого, їх відтінків та напівтонів. Відображення кольорових відблисків частково ограненого каменю представив у своїй роботі Андрій Стегура (Ужгород), а Тетяна Малиновська (Харків) наповнила свої абстракції м’якими формами, об’ємами та соковитими барвами. Володимир Яковець (Черкаси) представив живописний диптих “Відображення”.

Скульптор Назар Білик (Київ) створив мінімалістичний об’єкт з поліефірної смоли “Ходіння по воді” – “звернення до біблійного сказання про диво, про його можливості в нашому житті, про наші бажання та надії” – прозорий куб, в гранях якого віддзеркалюється море, що створює додатковий простір та обсяг.

Художник з Італії Франко Аріаудо (Franco Ariaudo), який взяв участь в резиденції BIRUCHIY 017 за програмою обміну з Інтернаціональною мережею арт-резиденцій та освітніх програм RESÒ, в рамках довгострокового проекту BASILISK створив скульптурний об’єкт прототипу специфічного тренажера для тренування бігу по воді.

Створена “з натури” живописна серія Матвія Вайсберга (Київ) “Кілька сонетів, присвячених Джону Констеблу” відобразила повну палітру Азовського моря, та за словами автора, стан повноцінного щастя за Бродським: “… жив біля моря, грав у рулетку…”. Ельміра Шемседінова (Київ) створила серію акварельних морських етюдів і живописну роботу за мотивами одного з них. Шість класичних морських пейзажів, укладених в строгі геометричні форми фото-кадрів, представив Юрій Пікуль (Київ). “Картини, написані серцем, на морі…” Владислава Шерешевського (Київ) продемонстрували іронічну сюжетну лінію в серії “Морська”.

Експериментальний диптих Олекси Манна (Київ), створений із застосуванням традиційного акрилу та будівельного сміття, втілив символічний міст між тим, що було і є, реальністю і міфом, Азовським морем і лиманом. А триптих білих полотен Аліни Якубенко (Київ), який зображає ще не розпаковані основи для створення майбутніх полотен, перетворив полотно з живописної площини в об’єкт.

Наташа Юдіна з Томська показала вишивку на плюші “Венера в снігах” як рефлексію на складну ситуацію в сучасному мистецтві пострадянського простору. Графіка “Піонертабір ім. Боттічеллі” стала іронічним відображенням зміни локації арт-резиденції. Юрій Шабельников (Москва) продовжив роботу з дослідження руйнувань радянської спадщини, його фатальних символів і відображення в повсякденному житті суспільства в інсталяції “За борщ!” та філософській графіці  “Остання подорож Гуллівера в Росію”.

Крім представлених робіт, в експозиції взяли участь роботи, створені в рамках травневої резиденції – Ніни Мурашкіної (Київ), Максима Мамсікова (Київ) та Хав’єра Ескали (Каталонія). У резиденції BIRUCHIY 017 також взяли участь Apl 315 (Одеса), Марія Вторушина (Київ), Юрій Єфанов (Київ), Аліна Клейтман (Київ), Андрій Лобов (Київ), Наталія Маценко (Київ), Соня Помогайбо (Київ), Марія Прошковська (Київ), Денис Рубан (Київ), Олексій Сай (Київ), Андрій Сігунцов (Київ), Ігнат Соломко (Київ).

Автор: Олена Сперанська

Автор фото: Андрій Лобов