Замовити книгу "Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі". Вілл Гомперц

Згадки про Чисте мистецтво в МА: всякой тварі по парі

chernozem.info 02.08.2017

Проект ЧИСТЕ МИСТЕЦТВО у Мистецькому Арсеналі відбувався 3 13 квітня по 9 травня 2017 року.

Але його масштаб та значущість не задовільняються лише новинними повідомленнями. Тому CHERNOZEM вважає за потрібне зробити низку окремих тематичних публікацій – з великою вдячністю до кураторів та організаторів. Та сподівається, що це стане цікавим та корисним особливо для тих, хто так і не зміг відвідати виставку з різних причин.

ГОЛУБИ

wp_20170413_18_12_03_pro wp_20170413_18_12_10_pro

КІТИКИ

wp_20170413_18_10_26_pro

wp_20170413_18_10_33_pro

wp_20170413_18_10_45_pro

ЛЕБЕДІ

wp_20170413_18_08_33_pro

wp_20170413_17_46_05_pro

wp_20170413_17_57_28_pro

Ярина Гоменюк – Зоря піднімається над світом

wp_20170413_18_07_45_pro

wp_20170413_18_08_11_pro

wp_20170413_18_09_42_pro

wp_20170413_18_09_51_pro

wp_20170413_18_09_57_pro

wp_20170413_18_10_06_pro

ОЛЕНІ

wp_20170413_18_05_05_pro

wp_20170413_17_45_42_pro

wp_20170413_17_45_54_pro

wp_20170413_18_05_36_pro

wp_20170413_18_05_56_pro

“Завдяки актуалізації потреби у неопосередкованому переживанні образотворчості у новітню епоху так зване наївне мистецтво все частіше потрапляє у фокус уваги дослідників, стає джерелом натхнення для художників-професіоналів та самодостатнім напрямом, що йому присвячено окремі монографії, виставкові проекти і музейні експозиції.

Наївне або самодіяльне мистецтво у східноєвропейській традиції часом називають істинним. Подекуди його відносять до більш широкого поняття примітивізму, а частіше, навпаки, виокремлюють, наполягаючи на застосуванні дефініції “примітивізм” лише до мистецтва професіоналів, які свідомо копіюють та наслідують прийоми наївної творчості. Зрештою, у сучасному мистецтві межа між професійним і непрофесійним мистецтвом взагалі поступово зникає. Відсутність фахової освіти перестає бути визначальною, а мистецтво аутсайдерів все частіше експонується на великих виставках і бієнале. Не менше питань виникає при спробі розглянути  наїв на тлі явища народного мистецтва – селянської декоративно-ужиткової творчості та речей, створюваних позацеховими ремісниками і кустарями.

Тому у назві проекту використано фразеологізм “чисте мистецтво”, адже виставка є спробою поетичного узагальнення різнорідних творчих практик, головною рушійною силою та стрижнем яких є потяг до архетипічного, майже дитячого і безпосереднього погляду на світ.

В експозиції було представлено широкий діапазон феноменів, які протягом ХХ сторіччя зазнавали постійних взаємовпливів та взаємопроникнень: це і тиражна продукція кустарів, створювана для продажу на базарах та ярмарках, і наївне мистецтво, і твори індивідуальних ремісників, а також роботи талановитих самоуків, які стали класиками українського образотворчого мистецтва.

Проект був побудований як діалог: між класичною традицією і народною картиною, між наївним мистецтвом і примітивізмом, авангардом, а також сучасним мистецтвом, яке не припиняє знаходити у архетипічних кодах наїву джерело натхнення та референцій.

 

Спілкування із наївом та народною картиною є для сучасного художника свого роду терапевтичним актом і викликом, що ставить під питання кордони його власної практики.  Під цим кутом зору наїв постає не лише ресурсною базою оновлення культури за рахунок маргіналів, а потужною світоглядною стратегією, де свобода від стилістичних умовностей, використання найпростіших прийомів зображення, щирість та “чисте серце” мають на меті дати відповіді на ті самі питання, з якими має справу сучасне мистецтво.

Проект «Чисте мистецтво» був спробою вивести наїв за межі традиційного «етнографічного» поля та вмістити його у більш широкий контекст розвитку вітчизняної художньої традиції. “Чисте мистецтво” є продовженням низки виставкових проектів Мистецького Арсеналу, серед яких «Вікна»,  «Катерина Білокур. Хочу бути художником» та «Марія Приймаченко. Неосяжне».

Проект був створений спільно з Національним художнім музеєм України, Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва України, НЦНК “Музей Івана Гончара”, Полтавським художнім музеєм ім. Миколи Ярошенка, Музеєм народної архітектури і побуту України “Пирогів”, та ін.

Куратори виставки: Лідія Лихач, Петро Гончар.

Теми art

Матеріали на схожі теми

Коментарі