neimovirni-1400x90

Голос матерії. Виставка Ігоря Яновича «Folder»

chernozem.info 02.04.2018

Архівація художником суб’єктивної реальності і спроба закодувати її в візуальних символах основний принцип талановитого мистецтва. Проте у гонитві за кількістю виставок далеко не всі українські художники можуть дозволити собі роками продовжувати один проект, розвиваючи його «вглиб» без шкоди для якості. Нова персональна виставка Ігоря Яновича «Folder» в арт-центрі «Я ГАЛЕРЕЯ» саме той випадок. Про обрану філософську парадигму, метафізичну абстракцію та художню автобіографічність далі в CHERNOZEM.

3

Експозиція представлена камерними живописними роботами виконаними на звичайному папері формату А4, які створювалися Яновичем в період з 2008 по 2018. Сам художник про виникнення ідеї говорить так: «Справа випадку. 10 років тому я їхав в санаторій і, знаючи, що там буде багато вільного часу, взяв із собою пачку офісного паперу, фарби та пензлі. Спочатку розглядав роботи як ескізи для майбутніх живописних полотен, але несподівано проект переріс у щось цілісне, трансформуючись у простір для творчих пошуків».

4

Написана серія дуже відрізняється від нашого традиційного уявлення про абстрактний живопис, що змушує багатьох глядачів приймати його за графіку. Він невеликого розміру, написаний за столом, що продиктовано обраним матеріалом, і тому зберігає статус об’єкта другорядного значення. Акцент на архівування в проекті «Folder» (з англ. «папка») зроблений не випадково і є своєрідним ключем до його розуміння. Кожен із нас архівує своє життя, і враження, отримані ззовні, за допомогою універсального інструменту –  пам’яті. Тут же показаний процес «проявлення плівки» власної свідомості, спостерігаючи за яким глядач може звернутися до своїх спогадів.

Ігор Янович
Ігор Янович

Сам автор зізнається, що не любить літературу в живописі і умисно ухиляється від трансляції конкретних сюжетів. «Для мене велику цінність представляє відображення стану в картині, побудованого на тонких психологічних відчуттях. Це більш складна матерія, реалізувати яку, на мій погляд, можливо лише в абстрактного живописі», –  коментує Янович.

Серія виконана у форматі щоденника, написаного візуальними засобами за допомогою змішаної техніки. Художник використовує: акрил, акварель, вугілля та ін., намагаючись показати різні шари і ступені психологічних станів. Проект частково автобіографічний, про що свідчать і експресивна композиція, і насичений колорит, що означають зашифровані автором переживання. Також в роботах відображена віра в безсмертя культури, твору і автору, яка протиставляється твердженню постмодернізму про смерть цих трьох складових.

6

Щодо художнього напряму, то роботи Яновича тяжіють до метафізичної абстракції, намагаючись повернути в сучасну культуру поняття духовності і усвідомлених емоцій. Для художника, який отримав освіту кераміста, нефігуративний живопис ототожнює свободу творчості, адже його створення не пов’язане зі спеціальними виробничими площами, дорогими матеріалами або обладнаними майстернями, що одночасно і ускладнює завдання, висуваючи високі вимоги до змісту робіт.

5

Камерний живопис Яновича варто розглядати і  з екзистенціальної точки зору, як певний простір узагальненої істини, оповідання трагічного буття, яке здійснюється за допомогою використання системи художніх знаків. Він володіє особливою специфікою, що наближає глядача до стану чистої свідомості, точки відліку життя. Художник працює з універсальною філософською парадигмою: час, простір, матерія та етапи її існування, взаємозв’язок внутрішнього і зовнішнього світу. По суті, пропонуючи публіці шлях рефлексії, живопис Яновича є уточнюючим коментарем до того, що відбувається навкруги.

2

Парадоксальною особливістю проекту «Folder», мабуть, є те, що позбувшись від реального об’єкту і займаючись пошуком просторових рішень конкретних тем, автор відмовляється від дегуманізації мистецтва. Немає тут і показової декоративності. Кольори насичені і стримані одночасно, їх не більше двох в роботі, що допомагає розкрити можливості кожного найбільш повно. «Мені хотілося досягти показу внутрішніх станів, занадто складних, щоб пояснити їх словами, і занадто глибоких, аби про них змовчати. Живопис розміщений не в хронологічному порядку, а за колірними ознаками: чорний, жовтий, червоний, теракотовий блоки. Між кожним умисно залишено відстань, що символізує паузи, знаки пунктуації, необхідні для правильного зчитування сконструйованих образів».

Автор: Роксана Рублевська

Фотограф: Володимир Денисенков

____________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

Теми art

Матеріали на схожі теми

Коментарі