11 квітня у просторі Voloshyn Gallery відбулося відкриття персональної виставки графічних робіт відомої української експресіоністки Влади Ралко «Модний показ». Про деструктивний вплив моди на колективну свідомість, її боротьбу з тілом та проблеми імітації культури розповідає автор CHERNOZEM Роксана Рублевська.

Історія створення серії «Модний показ» сягає корінням в 2012 рік. Саме тоді популярне видання про моду Vogue Ukraine запропонувало Владі Ралко створити роботу для обкладинки журналу. Художниця погодилася, але залишила за собою право зберегти авторський стиль і властиву кожній роботі іронічну проникливість. Дослідження моди і того, що ховається за її фасадом, захопило Ралко повністю, і незабаром експеримент трансформувався у незалежний графічний проект.

Цикл «Модний показ», як і багато попередніх, виконаний художницею у властивій їй осучасненій експресіоністській манері. Ралко прагне не стільки до відтворення навколишньої дійсності, скільки до вираження складних емоційних переживань. Її експресіонізм сформувався як спосіб реагування на соціально-політичні потрясіння і патологічні стани нового постіндустріального суспільства. Найчастіше у фокусі уваги художниці — тіло, травмоване бійнею епохи споживання і капіталістичної олігархії. Новий проект не став винятком. Тіло, за словами автора, перестало цікавити моду через її нарцисизм. «Тілу відведена роль мертвої ляльки, яку час від часу тюнінгують згідно примхам моди, але насправді лише від нудьги», — коментує Влада.

Ралко залишається віддана обраному колориту, поєднуючи яскраві кольори: чорного, сірого з відтінками рожевого. Дослідження емоційних станів досягається за рахунок застосування художніх прийомів зміщення, спотворення, навмисного спрощення та використання гострих контурів. Гротескні деформації, умисна відсутність декорацій, куди могли б бути поміщені герої, міміка і жести яких відсилають до художніх ілюстрацій книг з психіатрії. Все це оголює перед глядачем правду, хто він є в умовах нового світу, нещадного до слабкої людської природи. Важливо, що складний зміст органічно співіснує з майстерною технікою: в графіці неможливо нічого приховати, помітна кожна лінія, пляма, кут, що ускладнює завдання, і одночасно вступає в негласний конфлікт з тиражним мистецтвом.

Культура на художньо-хірургічному столі Ралко вже не здається результатом духовності чи найвищого ступеню реалізації. За її словами, культура перетворюється в творіння доктора Франкенштейна, що здатне розчавити і випатрати з жорстокістю маніяка.

Відома українська експресіоністка констатує деструктивний вплив моди на сучасний світ, кажучи про те, що всі сфери суспільного життя потрапляють у сферу товару, і моди зокрема. За красивим фасадом ховається спроба радикально і планомірно знищити усталені цінності, що знаходяться в заручниках у цього самого товару. Культура стає слабкою ланкою: вона купується, ведучись на поводу у моди, набуваючи нав’язану скутість у самовираженні і перетворюючись в тотальну боротьбу симулякрів.

Мода, з точки зору автора, більше не є значущим культурним явищем. Навпаки, вона стає маніпулятором, перетворюючи сучасне суспільство з актуализатора в жертву. У свою чергу, тепер саме тіло опиняється під ударом. «Розчленоване одягом, або просто порожній одяг, є метафорою відділення всього, що стосується культури, від первинних і насущних потреб людини». Тут присутнє дослідження фактору тілесності в культурі сучасності, в тому числі і масової, її нагальна відособленість і симулятивність. Так, тілесність більше нічого не ріднить з архаїкою, де вона трактувалася як найважливіший елемент системи буття.

Розглядаючи роботи, створюється враження, що прийом серійності не є випадковим. Деякі малюнки настільки схожі між собою, що це відсилає до питання циклічності моди, її наслідування і відокремлення одночасно, а також до симулятивного простору тілесності по Бодрійяру. Кожен малюнок має свій «локальний» предмет дослідження, що по-своєму визначає вплив на глобальні соціокультурні процеси.

Ралко розмірковує над проблемою відмирання тілесного і його заміщення речовим з прагненням підкреслити номінальність першого. Ще однією темою, що лежить на поверхні, є ідентичність і її фактична втрата в результаті екзальтованої самопрезентації — демонстрації модних речей і, як результат, нового типу поведінки. Художниця підкреслює, що сучасна ідентичність підпадає під вплив масової культури. Незважаючи на спроби використовувати ідеї минулого, мода скасовує значимість цього минулого, замінюючи своє призначення більш химерними формами.

Прикраси і всякого роду модифікації, трансформації і підгін тіла під єдиний заданий канон веде до знищення свободи індивіда, втрати комунікації із зовнішнім світом і поступового розпаду особистості. Людина, що фанатично приміряє образи, переживе глибокий конфлікт, наслідком якого стають різні патології психіки, включаючи шизофренію. Розщеплення «Я» і підміна його іншими, нав’язаними ззовні, знищує сам сенс людського існування як отримання досвіду. Тіло — мертве, використане і перероблене, а особистість нагадує фортецю, зруйновану війною. «Місто з привидами культури» (Ж. Дерріда). Нова серія Влади Ралко — не просто художній, а тілесно-орієнтований психологічний експеримент, дискусія про парадоксальну присутність моди і її зневажливе відношення до тіла, його заперечення і придушення природних потреб, що призведе до німої катастрофи цивілізації.

Автор: Роксана Рублевская

Автор фото: Дарья Тищенко-Журавель

____________________________________________________________

Більше про сучасне українське та світове образотворче мистецтво — в книгах:

• Сари Торнтон 33 митці у трьох актах (Ай Вейвей, Джефф Кунс, Марина Абрамович, Демієн Гьорст та ін.),
• Уілла Гомперца Що це взагалі таке? (150 років сучасного мистецтва в одній пігулці),
• Грейсона Перрі Не бійтесь галерей (як сприймати та оцінювати мистецтво),
• Галини Скляренко Сучасне мистецтво України (нариси мистецтвознавчині),
• арт-виданні 25 років присутності. Сучасні українські художники (80 портретів сучасних українських художників),
• Александра Брея Нескучное собирательство (про найкращу приватну колекцію XIX-XX ст.),
• Бріджит Квінн Неймовірні: 15 жінок, які творили мистецтво й історію (15 геніальних жінок-художників)
• Григорій Козлов Замах на мистецтво: арт-детектив (розкриття таємниць мистецтва)