КУЛЬТУРА ТА БІЗНЕС: WIN-WIN ПАРТНЕРСТВО

chernozem.info 27.12.2016

Людмила Гарбуз, керівник корпоративно-соціальних проектів агропромхолдингу «Астарта- Київ».

14202785_1261290873915585_2355183586123455087_n
Справа: Людмила Гарбуз

“Саме культура, за тлумаченнями журналу Форбс є найбільш вживаним в бізнесі словом за останні роки. Саме це слово набуває, як коштовний діамант таких необхідних для бізнесу граней: корпоративна культура, організаційна культура, культура прийняття рішень, культура робочого місця, культурно – етичний кодекс компанії тощо.

З іншого боку, сама по собі культура також може бути частиною успішного бізнесу (шоу-бізнес, культурні індустрії – книговидавництво, кіноіндустрія, дизайн, мода, архітектура тощо).

Але сьогодні ми розглядатимемо деякі аспекти взаємодії культури із бізнесом – тієї її частини, яка потребує підтримки бізнесу задля розвитку суспільства, в нашому випадку саме в рамках корпоративно-соціальної відповідальності на прикладі діяльності агропромхолдингу «Астарта-Київ».

Ще в 2008 році однією із перших в Україні «Астарта-Київ» підписала Глобальний договір ООН, взявши на себе зобов’язання щодо внеску до сталого розвитку країни. Тобто, компанія вже має досить тривалий досвід взаємодії із суспільством, роблячи значно більше для його розвитку, аніж зобов’язана.

Зараз для України ООН визначено до 2030 року 17 пріоритетів сталого розвитку, які для нас є своєрідним орієнтиром-компасом для визначення пріоритетів корпоративно-соціальної відповідальності. Серед цих пріоритетів культура є трансверсальною важливою темою, яка пронизує майже всі цілі, включно із потребою вирішення питань рівності, екологічної культури, культури споживання енергії, збереження еко-систем, розвитку громад, забезпечення миру та верховенства закону, співробітництва задля сталого розвитку. В пояснювальній записці до вищезгаданого документу, підготовленого офісом ООН є чітке посилання на значення культури для сталого розвитку. Аксіома, яка не потребує доказів. Але, чи це є достатньо зрозумілим та пріоритетним для українського бізнесу? Питання, яке залишає великий простір для відповідей та діяльності.

На жаль, на пострадянському просторі, (не говорячи про сусіда-агресора) мабуть лише в Україні не буде зайвим вкотре і вкотре повторювати, що «культура має значення». Особливо культура для розвитку. Навіть в умовах війни, та особливо, в умовах війни, згадуючи Черчіля. Лише культура здатна зв»язати спільними цінностями країну та зробити внесок у побудову умовних мостів порозуміння та діалогу. За свідченнями експертів – «культурних лоббістів» ЄС, саме культура навіть здатна робити людей більш щасливими.

В країнах-сусідах, до прикладу, в Польші задля заохочення успішної взаємодії бізнесу та культури прийнято Кодекс спонсорування бізнесом культури. Крім того, там, 1 відсоток податків йде за рішенням платника податку на вказану ним сферу, включно із культурною.

В Швейцарії за рахунок відрахувань з прибутку мережа супермаркетів «Мігрос» утримує Музей сучасного мистецтва та має програму підтримки молодих художників.

tim_002

Всесвітньо відома галерея TATE, заснована до речі, британським цукровим магнатом, отримала на свій розвиток за період із  1990 до  2006 року від Брітіш Петроліум 3.8 мільйонів фунтів.

Bank of America в рамках корпоративно-соціальної відповідальності, прагнучи реалізувати свою мету – робити Глобальний внесок, підтримує сьогодні в світі  більш ніж 2 тисячі культурно-мистецьких організацій, які розвивають громади, створюють нові робочі місця та місцеві бізнеси.

Корпорація Самсунг опікується цілими програмами розвитку музеїв в Італії.

Тобто, кращі світові практики в цій ділянці потребують вивчення та зрощування на нашому ґрунті, враховуючи всі наші аспекти: бізнесові, юридичні, культурні та соціальні. Держава мала б стратегічно стимулювати через податкові пільги таку взаємодію. Інакше, багато чого залежить від доброї волі та рівня цінностей та переконань власників бізнесів.

Отже, наголошуючи на необхідності посилення такої взаємодії, та повертаючись до наших реалій, хотіла б поділитися певним досвідом реалізації культурних проектів, підтриманих лише за останні кілька місяців нашим головним офісом. Всього на всі напрямки корпоративно-соціальної відповідальності компанія щорічно витрачає понад 100 млн. гривень, реалізовуючи програми соціально-економічного партнерства в місцях присутності свого бізнесу.

Для агропромхолдингу «Астарта» «культурні питання», є напряму пов’язані з бізнесом, включно із завданнями формування цінностей компанії  та її корпоративної культури. Навіть одне із тлумачень значення «культура» пов’язується із обробкою землі, що є цілковито для нас  органічним. То ж  рішення компанії щодо підтримки культурних проектів прямо відповідають цінностям та філософії засновника бізнесу компанії Іванчика Віктора та підтримуються нашими акціонерами.

Навіть теза «з духовністю до земного», закладена в бізнес Стратегію компанії терміном до 2020 року. Саме тут розвиток персоналу розглядається як інвестиційний проект підприємства, що лежить в площині корпоративно-соціальної відповідальності, мета якого – підвищення ефективності компанії,  забезпечення її стратегічної стійкості за рахунок прихильності пра­цівників, формування корпоративної культури, інноваційного розвитку, забезпечення ефективної стратегії управління підприємством, забезпечення довгострокової стійкості, високого іміджу та формування позитивної соціальної ролі компанії.

Практикою компанії щодо конвертування риторики корпоративної відповідальності  в конкретні дії, стала реалізація для персоналу головного офісу холдингу нової соціо – культурної  програми «Астарта культурна». Саме ця програма, якою передбачено організацію соціо – культурних проектів для персоналу – виставки, майстер-класи, творчі зустрічі та краєзнавчі поїздки, сприяє  збільшенню інтелектуального, творчого, мотиваційного потенціалу працівників.

Точкою відліку стали вже організовані фото виставки в приміщенні головного офісу: виставка «Плоди Землі», Ігоря Гайдая, приурочена  до міжнародної екологічної події – «Дня Землі», фотовиставка «Неопалима купина»  – підбірка кращих фоторобіт з колекції газети «День», яка була присвячена 25-річчю Незалежності України. Колектив компанії  взяв участь у святкуванні «Дня Вишиванки», під час якого була також презентована книжка «Вишивка Східного Поділля», видавництва «Родовід». До цієї ж річниці відбулася краєзнавча поїздка колективу компанії до гетьманської столиці І.Мазепи – Батурина.

Продовжуючи вже усталену традицію компанія й надалі розвиває корпоративне громадянство по відношенню до суспільства, систематично підтримуючи фінансово та організаційно через спонсорство та меценатство низку проектів, які стосуються розвитку культури, мистецтва та освіти.

Родзинкою цього напрямку став проект «Цукрова демократія, в рамках якого ірландські митці Брендан Джеймісон та Марк Ревелз створили інтерактивну скульптурну інсталяцію з цукру.

Ми не випадково отримали пропозицію щодо співпраці від організаторів проекту, бо на сьогодні «Астарта» є національним лідером з виробництва цукру.

sahar

Історично саме заможні цукрові магнати, як династія Терещенків, були найактивнішими меценатами, які подарували Україні безліч архітектурних пам’ятників, культурних та освітніх закладів, а також мистецькі колекції, що нині зберігаються у найкращих національних музеях.

Для «Астарти» підтримка цього проекту в якості генерального спонсора стала чудовою нагодою підтримати ідеї проекту та засвідчити свою активну соціальну роль відповідального корпоративного громадянина. Доданою вартістю проекту стало те, що нам вдалося спільно із його організаторами пожвавити в суспільстві тему взаємодії бізнесу з культурою через низку тематичних дискусій на цю тему в рамках освітньої програми проекту, включно із панельною дискусією в Музеї Ханенків «Дао бізнесу для культури».

Одним із останніх проектів в цій сфері, спрямованим на створення спільних цінностей із суспільством стала підтримка компанією  соціо – культурного проекту «Хорал безсмертя» в Національній філармонії, присвячений  Дню Гідності та Свободи.

Ділючись із читачами “Чорнозема” вищеописаним досвідом, хотіла б закінчити висновком, що взаємодія бізнесу та культури є взаємовигідним партнерством. Те, що ми називаємо win-win партнерством. Прекрасно, що ця тема є на порядку денному партнерських організацій по цеху, таких як ArtHuss.”

Автор: Людмила Гарбуз

Теми art

Матеріали на схожі теми

Коментарі