Останнім часом одразу дві виставки поспіль знайомили Київ з творчим надбанням художника на ім’я Золтан Мичка.
Перша – з 20 жовтня по 20 листопада в приміщенні Національної академії мистецтв України у Києві і мала назву “Минуле. Майбутнє”. На виставці були представлені картини останнього періоду творчості мукачівського художника – почесного академіка Національної академії мистецтв України, лауреата обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі.
Як стверджують мистецтвознавці, народний художник України Золтан Мичка є одним із перших на Закарпатті майстрів конструктивного нефігуративного живопису. Він використовував алегорично-метафоричні образи, асоціативну символіку і знаковість. Для творів митця характерні монохроматичні конструкції, сміливі зіставлення площин у просторі полотна, динамічні акорди певних барв на суцільному тлі.
До речі, на експозиції “Минуле. Майбутнє” представили картини, які раніше не були відомі широкій громадськості – їх виставляли вперше. Всі 44 роботи – з приватної колекції його родини.
“Виставку, присвячену моєму батькові, запропонувала зробити Національна академія мистецтв, – розповіла донька митця Юлія Мичка. – Ми охоче погодилися. Це перша виставка після смерті нашого батька і дуже хочеться, аби люди не забували його творчість”.

Травень, 80х60

Іриси, 30х45

Історія, 55х48

Церква, 80х60

Обійстя, 60х50

Тепла весна, 80х60

Життя, 70х45

Незавершена розмова, 80х80

Минуле, 80х60

Буття, 60х70

Надія, 60х45

Свято I, 70х60

Весна в горах, 80х60

Верба, 50х40

Подих весни, 50х40

Добрий пастирь, 80х60

Гражда, 80х60

Ніжність, 30х45

Останній сніг, 70х65

Літо, 80х60

Обійстя, 60х50
Друга виставка відкрилася 28 листопада у мистецькому центрі «Шоколадний будинок».
На виставці були представлені 24 роботи художника, написаних упродовж останніх 40 років творчої діяльності.
На думку мистецтвознавців, експозиція демонструвала еволюцію художнього, композиційного, та стилістичного змісту картин Золтана Мички. Традиційні ознаки закарпатської школи живопису, що він перейняв і передав майбутньому поколінню, присутні в усіх його композиціях.
«У конструктивному нефігуративізмі живопису він вибудовував архітектонічну модель образності, основою яких є засади протилежностей, – розповів присутній на відкритті виставки, мистецтвознавець, кандидат наук Володимир Петрашик. – Його абстракції наповнені глибиною національної архетипіальності, в якій використовувався алегорично-метафоричний вислів, уживалася асоціативна символіка, знаковість». За його словами, Золтан Мичка полюбляв монохроматичну побудову живопису, де пошуки форми й композиції зводяться до використання колірних поєднань.
Як стверджує донька художника Юлія Мичка, вагому підтримку в організації виставки надало Посольство Угорщини в Україні, яке, власне, і запропонувало відкрити експозицію.
«Дуже важливо, що пам’ять про батька живе, – зазначила донька митця. – Це вже друга виставка після смерті Золтана Мички, яка свідчить про те, що його роботами дійсно цікавляться. Він завжди повторював, що без минулого нема майбутнього, тому ця експозиція є дуже актуальною в наші часи».
Текст: Денис Фазекаш
Фото: Світлана Кульчицька
________________________________
CHERNOZEM дякує Transcarpathian Art Foundation / Фундація розвитку закарпатського мистецтва , BROVDI ART та дочці художника Julia Michka за наданий матеріал для публикації
________________________________
Більше про українське мистецтво — у книгах Галини Скляренко «Сучасне мистецтво України«, Олександра Брея «Нескучное собирательство» та арт-виданні «25 років присутності«



ЩЕ
Коментарі