Олександр Михед: «Реаліті – це одна з лінз, крізь яку можна подивитися на суспільство»

12.09.2016

Книга Олександра Михеда «Бачити, щоб бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн», яку вже дуже скоро можна буде прочитати, неодмінно зацікавить аудиторію, яка створює телевізійний продукт, досліджує його вплив та споживає. Результат багаторічної праці письменника, літературознавця та куратора мистецьких проектів, який знайшов відображення у цьому нон-фікшні, стосується кожного, хто вмикає телевізор. Олександр розповів CHERNOZEM, коли у нього з’явилося бажання написати таку книгу, хто надихнув письменника на її створення та чому він не вважає реаліті популярним жанром.

Untitled
Олександр Михед (фото: Антон Іванов)

 

  1. Що вас надихнуло на написання цієї книги?

Ідея книжки з’явилася близько 10 років тому. Я прочитав російський переклад «Романтичного егоїста» Фредеріка Беґбеде і відразу ж відчув, що маю справу з новим типом літератури. Літератури, що створюється водночас і під впливом, і всупереч загальному розповсюдженню реаліті-шоу. Я відчув, що варто спробувати пошукати ще більше прикладів подібних текстів, коли література досліджує феномен реаліті-шоу і у 99% випадків займає критичну позицію стосовно них. Але на той час була ще одна перешкода – я відчував, що ще не доріс до цієї теми. Наступні 10 років стали шляхом до цієї книжки – збираючи матеріали для створення своєї теорії реаліті-роману, так чи інакше збирав матеріали і про історію реаліті-шоу та реального телебачення. І з часом виструнчилась й сформувалась концепція книжки та її стиль.

  1. Сучасне телебачення пропонує безліч жанрів. Чому ви вирішили дослідити саме реаліті?

На сьогодні важко назвати реаліті популярним жанром. Радше – це повсякдення, реальність сучасного телебачення. Стилістикою реального телебачення і реаліті просякнутий наскрізь телеефір і наше  життя. Детальніше про це йдеться в книжці – і про суспільство спостереження, і про наш повсякчасний перформанс, і вуайєризм, і бажання отримати прямий доступ до «справжньої реальності» через медіа. Для мене реаліті – це один із ключів до розуміння сучасності, одна з можливих лінз, крізь яку можна подивитися на суспільство. І, розповідаючи в другому розділі книжки про літературний феномен реаліті-роману, я все одно розповідаю про літературу, відштовхуючись від реальності, а не від абстракцій.

  1. Чи вплинув цей жанр на систему цінностей української аудиторії та на культуру взагалі?

На жаль, я не можу говорити про українського глядача, оскільки такі дослідження не проводились. І сама тема поки що лишається слабо розробленою в українському контексті. Натомість відповіддю глобальнішого масштабу можуть бути такі цифри: за 15 років існування реаліті-шоу «Великий брат» було спродуковано 350 переможців у 54 франшизах по всьому світу. У більшості випадків ці реаліті-шоу ставали культурними феноменами, предметами дебатів і лідерами за кількістю глядачів. І це триває вже протягом 15 років.

Один із прямих впливів реаліті-шоу видно з результатів опитування Міністерства освіти Великої Британії, опублікованих у 2009 році. Дітей від п’яти до одинадцяти років запитали, які професії вони хотіли б обрати в майбутньому. Три найпопулярніші – спортивна зірка, поп-зірка та актор. Двадцять п’ять років тому, для порівняння, британські малюки мріяли про професії вчителя, банківського клерка та лікаря

  1. Як ви вважаєте, який вплив матиме книга на аудиторію?

Я ставив собі за мету написати книжку, яка була б важливою для суспільства. Чи знайде вона свого читача, звісно, було би добре. Моїм завданням не було зробити попередження, натомість – подати максимум інформації, створити вичерпну і всеохопну картину. Не забуваючи про те, щоб це було захопливе чтиво. Тому що історія реального телебачення і реаліті-шоу – це безкінечне джерело історій і випадків, що вражають.

  1. Наскільки сучасне телебачення є не джерелом інформації, а радше спосіб маніпуляції?

Телебачення створює ілюзію доступу до реальності, до подій, що відбулися. Ще більшу ілюзію цього дають стрім-трансляції, яким присвячено третій розділ книжки. Однак, думаю, кращу відповідь на це питання дасть зображення на обкладинці книжки «Бачити, щоб бути побаченим».

IMG_7126

Нон-фікшн Олександра Михеда «Бачити, щоб бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн», де автор детально розповів про реаліті-шоу, історію цього жанру, його феномен та вплив на аудиторію, буде презентовано 17 вересня на Форумі видавців у Львові, але вже зараз доступний уривок з цієї книги, з яким можна ознайомитися.

Теми book

Матеріали на схожі теми

babchinskii-5
Collection 11.01.2018

Андрей Бабчинский: МикроБхарата

Viktor Griza 2492
img_8355
Інтерв'ю 09.01.2018

Не плыть по течению, а его создавать

Stacy Vorozhko 2817
kadzuo-isiguro
Статті 05.01.2018

Что читать в январе 2018 года

Stacy Vorozhko 2115
david-bowie-reading
News 03.01.2018

Книжный клуб Дэвида Боуи

Stacy Vorozhko 2172
ЩЕ

Коментарі