“Як не боятися іншого – в собі і навколишніх”: так називається чергова розмова у межах культурної ініціативи “П’ятий Харків”. Зустріч із шведською авторкою та ілюстраторкою Анною Хьоґлунд відбудеться 24 травня о 19:00 в ДК ArtAREA. На зустріч запрошують, у першу чергу, підлітків та батьків, педагогів (у тому числі – спеціалістів з інклюзивної освіти), психологів, соціологів, культурологів, ілюстраторів та журналістів.

Вечір із Анною Хьоґлунд – спільний проект видавництва “Видавництво”, ініціативи “П’ятий Харків”, ЛітМузею та ДК ArtAREA: усі вони працюють над проектами для дітей і підлітків, питаннями рівності і толерантності.

Анна Хьоґлунд уже відома харківському читачеві за книжкою “Бути мною” – першим українським перекладом феміністичної повісті для підлітків, що було надруковано у Фамільній друкарні Huss.

“Ми презентували “Бути мною” у Харкові якраз тоді, коли українська громадськість домоглася вилучення грифу “рекомендовано Міносвіти” з “підручника” з сімейних цінностей, Верховна Рада не могла розібратись із поняттям ґендеру та ратифікувати Стамбульску конвенцію, а в Польщі поширювався Чарний протест проти тотальної заборони абортів, – говорить співзасновник “Видавництва” Ілля Стронґовський. – І були страшно потішені тим, що у підлітків, з якими ми зустрічалися, поняття ґендерної рівності і взагалі рівності між людьми вже не питання, а частина світогляду.

Так склалося, що нову книжку Хьоґлунд “Про це говорять тільки з кроликами” ми презентуємо саме тоді, коли суспільство обговорює питання інклюзивної освіти в школах. Діти, хай би якими проґресивними вони не були, все ж часто жорстокі до тих, хто інакший, інший. І тому ми маємо привчати їх – і себе – не боятися іншого ні в собі, ні в навколишніх. Бо глибоко всередині – всі ми кролики”.

У «Про це говорять лише з кроликами» авторка досліджує думки і життя високочутливої дитини, яка зображена в образі кролика, але виховується в типовій людській родині. Артбук поєднує колажі, фотографії та живопис і допомагає читачеві зрозуміти кролика: як це «бути іншими», але водночас тяжіти до більшої соціалізації. “Іноді, коли я з іншими, я почуваюся наче перевдягненим у когось іншого. У когось, хто очевидно схожий на мене, але сам я стою десь ізбоку”, – розмірковує герой книжки. Мама намагається допомогти кролику і просить його бути менш чутливим. Але єдина людина, яка дійсно розуміє кролика – це його дідусь (який і сам насправді кролик). Людина – сама собі і ворог, і друг, підсумовує він.

“Харків насправді є і майже завжди був дуже толерантним містом, – говорить співзасновник проекту “П’ятий Харків” Ярослав Маркевич. – Але коли ти – “не такий, як усі”, тобі все одно важко навіть у такому місті, особливо коли ти – дитина. Наступний, “п’ятий Харків” має базуватися вже не просто на толерантності, а на рівності, рівноправності. Тому ми залюбки будемо включати в нашу програму таких авторів як Анна Хьоґлунд”.

Арт-директорка ДК ArtAREA Альона Воробйова говорить, що одна з задач очолюваного нею культурного простору – розвивати у підлітків естетичний смак та сучасний світогляд. “Буквально за кілька днів після зустрічі з Анною Хьоґлунд у нас відкриється виставка робіт юних художників зі студії Aza Nizi Maza (яка, до речі, була одним із партнерів презентації “Бути мною” у Харкові). Мені здається, вони багато в чому схожі з ілюстраціями Анни – у них є сміливість, але немає “виклику заради виклику”, є гумор, шалена фантазія і справжня любов до різноманіття світу. Так виглядає всесвіт дітей, які ростуть власне на тих ідеях, про які й говорять книжки на кшталт “Бути мною” та “Про це говорять тільки з кроликами”, – говорить Альона.

Вже вдруге над виданням Анни Хьоґлунд українською спільно працюють перекладачка Юлія Юрчук і редакторка Анна Процук. Коректоркою видання цього разу виступила Марина Гетманець.

Ілля Стронґовський, співзасновник “Видавництва”, говорить: «Як і у випадку з “Бути мною” це книжка, якої дуже не вистачало в 13 років. Коли тебе ніхто не розуміє і ти певен, що це назавжди і цю прірву нічим не заповнити. Коли ранить усе, але ти все одно сподіваєшся, що “життя як у всіх” може бути і в тебе – ще не знаючи, що жити “як усі” ти просто не зможеш».

Нагадаємо, проект “П’ятий Харків” відбувається за ініціативи й підтримки поета й письменника Сергія Жадана та депутата і громадського діяча Ярослава Маркевича у партнерстві з Харківським ЛітМузеєм, V.N. Karazin Kharkiv National University, медіапроектом Накипело та PR agency “Bagels&Letters”

Організатори також дякують постійному партнерові, ресторану Georgia Джорджия – Харьков, і ДК ArtAREA. Анну Хьоґлунд у гості до харків’ян привозить видавництво “Видавництво”.

У межах культурної ініціативи “П’ятий Харків” харків’яни мають змогу щомісяця зустрічатися з відомими літераторами та культурними діячами (не лише українськими). А в розмовах із ними — шукати відповіді на питання про те, хто ми такі і яким має бути наш «П’ятий Харків» — безпечний і толерантний Харків найближчого майбутнього.

Першою гостею проекту була письменниця та дослідниця Оксана Забужко, яка запропонувала харків’янам поміркувати про інформаційні війни та захист від пропаганди.

Другим — білоруський поет Андрей Хаданович, із яким харків’яни говорили про культуру в часи диктатури й війни.

Третім – музикант та шоумен Сашко Положинський, розмова з котрим йшла про становище та можливі шляхи розвитку української масової культури.

Четвертим – письменник, поет, дослідник та перекладач Юрій Андрухович. Розмова з ним стосувалася місця й ролі Харкова в дискурсі Центрально-Східної Європи.

П’ятим – один з найпопулярніших у світі українських письменників Андрій Курков, якого знають переважно як автора детективів та дитячих книжок. Розмова з Андрієм стосувалася потенції розвитку неукраїномовних літератур України.
Илья Стронговский, соучредитель “Издательства”, говорит: “Как и в случае с “Бути мною” — это книга, которой очень не хватало в 13 лет. Когда тебя никто не понимает и ты уверен, что это навсегда и эту пропасть ничем не заполнить. Когда ранит все, но ты все равно надеешься, что “жизнь как у всех” может быть и у тебя — еще не зная, что жить “как все” ты просто не сможешь».

Докладніше — на сторінці проекту