Франкфуртський книжковий ярмарок існує з середини ХV століття, вважається одним з найстарших ярмарків Світу. Були часи в історії, коли ярмарок майже припинив своє існування, але після Другої Світової війни Frankfurter Buchmesse працює без перебоїв, кожного року в жовтні. Цьогоріч святкуємо його 69-ту річницю.
Нині на ярмарку беруть участь близько 7000 експонентів і більше 100 країн світу. Тут здійснюються найважливіші угоди і продажі прав по всьому світу. Нова книжка Дена Брауна, наприклад, була представлена саме тут. Однак нас, звісно, цікавив зовсім не він.
Українська присутність на ярмарку в останні роки суттєво увиразнилася. Національний стенд, патерни якого нагадують про історію українського авангарду, став точкою, що притягувала відвідувачів з усього світу. Дизайнери, що вклали в це час і сили – люди з вишуканим смаком, які розуміються на світовому контексті. Насправді стенд був влаштований, як простір публічної бібліотеки, з столиками і лабіринтами полиць, що давало змогу вільного простору для тих, хто шукав книжки та місця для перемовин. Зрештою, там було просто приємно перебувати і ми з гордістю запрошували людей до себе.
Для видавництва ArtHuss це був неймовірний досвід, оскільки вперше книги видавництва представлені на такому рівні.
Видавництву було чим здивувати закордонних мисливців за правами: дослідження Олександра Михеда «Бачити, що бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн», добра і музична книга «Слоуни» Ігоря Шурова та супер-фоліант – «25 років присутності» з іменами, ілюстраціями та інтерв’ю 70-ти українських сучасних художників.
Цьогоріч ми шукали нові книжки для перекладу українською, мали зустрічі з провідними видавництвами, що займаються арт-виданнями, і є для нас іконою книжкового ринку. Phaidon, Prestel, Thames&Hudson – стенди, які буквально потрібно вивчати, годинами перебираючи і новинки, і їхній феноменальний бек-лист.
Серед кількох трендів, які варто виокремити – це, безумовно, велике зацікавлення жінками-художницями та всестороннє висвітлення їхньої значущості для історії мистецтва – Фріда Кало, Яої Кусама, Луїз Буржуа, Марина Абрамович – ледь не кожна країна хоче сказати своє слово про них. Також особливої уваги заслуговує тренд дослідження та архівування стрит-арту.
Особливо приємно, що українську складову можна легко відшукати серед книжок, які ставлять за мету описати топові явища. Скажімо, у виданнях про стрит-арт присутній Waone Interesni Kazki. А у книжці про топових майстрів інфографіки – Анатолій Бондаренко з texty.org.ua.
Франкфурт задає погоду у книжковому світі на цілий рік. Сподіваємся, вже скоро результати цієї поїздки опиняться на полицях українських книгарень.
Коментарі