Почтовая площадь: археологический музей или ТРЦ?

chernozem.info 19.02.2018

27657635_1814581138843640_1054293870518331210_n

Почтовая площадь оказалась перед нелегким выбором между археологическим музеем или ТРЦ. Кто будет делать этот выбор – застройщики или киевляне? И как поведут себя чиновники, в т.ч. депутаты, выбранные киевлянами для того, чтобы городская среда, по крайней мере, не ухудшалась? Происходящие в последние годы процессы застройки столицы Украины не вселяют оптимизма в улучшении нашей урбанистической визуальной культуры.

27858295_1814581448843609_8879144473172184459_n

Однако оптимизм вызывает все большее количество инициатив по сохранению культурного наследия. Одна из них – “Громадська лабораторія ЧАС НАДБАННЯ” – во время второго своего заседания в галерее “Печерська Лавра” (ул.Лаврская,9) дискутировала именно о перспективах обустройства на Почтовой площади археологического музея на базе выявленных недавно при строительстве ТРЦ арте-фактов XI ст. Эти арте-факты явно указывают на место проживания стародавних киевлян, расположение порта, а также дают основание предположить, где именно располагалось место крещения подданных князя Владимира.

Вот как шли работы еще 2 года тому назад:

А вот что сообщает сама инициатива, душой и драйвером которой является Ольга Рутковская:

“Темою другого искусійного розгляду став ПРОСТІР ПОШТОВОЇ ПЛОЩІ – стародавньої припортової вітальні Столиці. Розгляд відбувся у фокусі питань, пов’язаних з перспективами отримання вигід та користі киянами від культурної спадщини, а саме:

-Які бар’єри сьогодні існують для монетизації культурного надбання та його ефективного використання?

-Яка роль відводиться площі у стратегії розвитку міста?

-Які існують перешкоди використання сучасних ефективних практик у створенні вітчизняних туристичних продуктів середовища площі?

У дискусії взяли участь запрошені нами: Alexander Fortado Олександр Нікоряк (Департамент Культури), Елена Медведенко (Olena Medvedenko)(Громадська бюджетна комісія, експертка Офісу Ради Європи в Україні), Аким Галимов (Akim Galimov) (автор петиції щодо збереження археологічних артефактів, автор проекту “Повернення своєї історії”), Mikhaylo Sagaydak (Центр археології Києва НАНУ), а також до нашої роботи долучились Неля Куковальська (Національний заповідник «Софія Київська» ), Олена Титова (Центр пам’яткознавства НАНУ), Vitaliy V. Beletskiy ( ГО “Громада Андріївський Узвіз”), Виктор Гриза (Viktor Griza) (проект Дім-музей Ігоря Сікорського).

27858921_1817007095267711_7548523245039841788_n

Проблеми, що розглядалися по темі:

-абсолютно очевидною є відсутність у місцевого самоврядування стратегії використання простору площі, як річкової брами Столиці, туристичної вітальні міста.

-побудовані готелі є в більшості не задіяними по своїй основній функції,

-Річковий вокзал свідомо доводиться до руїни,

-Поштова станція вже кілька років чекає завершення реставрації.

При цьому наполегливою залишається воля киян на створенні музею та організації громадського простору у підземний частині площі при очевидній кволості та незацікавленості мерії в реалізації петиції.

Наш висновок полягає у необхідності напрацювання ініційованої громадою альтернативної моделі розвитку та використання площі, як туристичного ресурсу, та шляхів впровадження її в життя. При цьому музеєфікація пам’ятки археології є ключовим елементом перспективи формування туристичного продукту.”

А вот как выглядит пространство раскопок на Почтовой площади в интересном 3D-обозрении:

Очевидно, что решение проблемы лежит на границе интересов киевлян и застройщиков: необходимо создать такой подземный археологический музей, который станет ядром для всего коммерческого сектора (гостиничного, ресторанного, сувенирного, транспортно-экскурсионного и т.д.).

Главное  не накрывать сейчас бетонной плитой культурные слои XI и более ранних веков, как это уже было при строительстве на Майдане Незалежности ТРЦ “Глобус”.

 

 

Матеріали на схожі теми

Коментарі